Користуючись нагодою дозвольте висловити Вам свою особисту глибоку повагу і запевнити, що абсолютно і у всьому з Вами згідний. Дійсно, мені як безквартирному офіцеру запасу, дякуючи Кравчуку з його подільниками та наступникам, ніде тримати Почесну грамоту Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України. Але як військовий інтелігент виконати Вашу рекомендацію від 22.09.08 р. "засунути її собі в жопу", яку добре розчув, також не можу, бо поважаю працю членів Ради підприємців, їхню активну громадянську позицію й прагнення щось змінити на краще, зменшити нігілізм і зневіру в суспільстві, допомогти конкретному підприємству, між іншим, не своєму. Тому Грамоту відсканував і для збереження повісив на сайті РНАТ, бо ніщо не заважало РНАТ робити такі ж грамоти, стимулювати активістів й тим самим просувати вирішення проблем галузевих асоціацій на всіх рівнях.

Стосовно тексту "100 днів Ради підприємців: уроки для РНАТ" на сайті www.rnat.org.ua, який за Вашою правильною вказівкою негайно знято з сайту й тому процитований нижче дослівно

"Так сталося, що як й інші члени РНАТ беру участь в роботі Ради підприємців при КМУ. Тому можу порівнювати. Звичайно, треба перечекати політичну негоду, бо як би чого не сталося. Також багато проблем, які ближчі до власного тіла. Проте отримую просте людське задоволення від того, що можу висловитися, від ілюзій перспектив ...

А якщо говорити про РНАТ, то підсвідомо згадую Буратіно, який в Країні Дурнів прийшов до бабусі Тортили питати про Золотого ключика. А всюди Дуримари з Карабасами, СОТи, ЄЕПи ... Одним словом - повна GOPA позаду та на горизонтах. Поки бабуся Тортила згадає, доки перечекає хвилі в болоті... А тим часом П'ятницькій таке ЗВТ з ЄС хутко підпише, що наше стане їхнім і повсюди буде "вільна територія". І де тоді того Золотого ключика шукати, і в яку щілину його пхати, і які двері він відчинить та куди ті двері заведуть?

Тож від щирого серця вітаю членів Ради підприємців з першим стоденням та бажаю тримати темп. РУХ, РУХ та ще раз РУХ і нечиста сила винесе на чисту воду!"

приношу свої щирі й глибокі вибачення, якщо Ви прийняли його як образу у свою адресу. Насправді я хотів висловити критику саме в свою адресу, рознести в дрізки власну наївність та задекларувати, що не слід марно чекати. Проте хотів би звернути Вашу увагу, що текст зняли з сайту без моєї, автора, згоди й недоброзичливими людьми це може розцінюватися як політична цензура та неприйнятні методи в громадянському суспільстві. Тому обіцяю, що без Вашого публічного під протокол або письмового власноруч підписаного прохання до мене більше ні однієї публікації на сайті РНАТ не розміщу, бо мені ніхто не оплачує робочий час на спеціальні погодження і вже забув, коли збиралися останній раз, щоб обговорити наболіле, поділитися думками, порадитися, обмінятися досвідом, узгодити позицію, почути цінні рекомендації та що-небудь схвалити.

Колись наприкінці 90-х в одному кримському колгоспі я особисто зіткнувся з практикою, коли голова колгоспу своїм наказом включав і виключав колгоспників з колгоспу і, відповідно, давав пай чи відбирав. Мене це тоді не здивувало, бо сам колись був призначений заступником секретаря комсомольської організації наказом командира частини – командного пункту армії. Це була Совєтська демократія, в якій я виріс, до якої призвичаївся і знаю, що зміниться ще не одне покоління, поки щось зміниться. Так, визнаю, що виконавчий директор Асоціації через декретну відпустку не здала паспорт організації й забула про це повідомити. Паспорт здамо: могли б і не чекати слушної нагоди аж від останньої телефонної розмови більш ніж три місяці тому 11 червня ц.р. Та суть в іншому: члени АТСПУ питають, а що РНАТ може зробити для нас? З моїх публікацій на сайті РНАТ видно, що теоретично – багато, а практично - нічого й не скоро щось буде на краще. І найбільша шкода діловій репутації Ради, на моє переконання, це бездіяльність. Все інше – пошук і дебати є ознакою становлення організації, її популяризації.

Високоповажна Валентино Аркадіївно, особисто я вже прожив одне повноцінне офіцерське життя і зі смертю генерала армії Герасимова І.О. у вічність відійшла ціла епоха, у тому числі й для мене. Тепер ось живу друге, цивільне життя й сподіваюся, що слово "честь" у ньому залишиться ключовим. Воно, це цивільне життя значно важче, складніше і може бути не таким довгим, як служба в армії. Тому нетерпець чекати, коли закінчиться у галузевих асоціацій період відпусток і почне працювати РНАТ хоча б на десять відсотків активності Ради підприємців. Може РНАТ в підпіллі, а мені не сказали і на сайті Ради одні мої публікації: я що, мішень?

Думаю, що багато хто хоче відчувати якщо не користь від членства в Раді, то прагнення принести таку користь. Тому критику визнаю й погоджуюся і ще раз висловлюю свою глибоку повагу, шановна Валентино Аркадіївно, готовий принести свої вибачення за допущені вказані мені помилки в роботі та нетактовність і прошу вислати порядок денний найближчого засідання Президії Ради чи засідання Ради, яке має проводитися згідно регламенту не рідше ніж раз в квартал.

З повагою, щиро ваш Іван Галенко