Наближається річниця великого ювілею – 5 квітня цього року виповниться 300 років Конституції, складеній вірним мазепинцем, однодумцем і продовжувачем його справи в еміграції – гетьманом Пилипом Орликом. Ще тоді визнана урядом Швеції та Туреччини, вона вражає своєю актуальністю і сьогодні як перший у світі подібний документ з надзвичайно високим рівнем демократичності. Конституція Пилипа Орлика, що втілила й ідеї Івана Мазепи, його натхненника, на 80 років випередила ідеї Французької революції.

Гетьман Пилип Орлик складає проект так званої Бендерської конституції. Нею він зобов’язується обмежити гетьманські прерогативи, зменшити соціальну експлуатацію, зберегти особливий статус запорожців і боротися за політичне й церковне відокремлення України від Росії... ( Орест Субтельний , “Україна: історія”).

Конституція Пилипа Орлика має неабияке історичне і правове значення, є першим відомим нам вітчизняним документом, у назві якого використано термін “конституція”: “Конституція прав і свобод Запорізького війська” (Pacta et Constitutiones legum libertatumque Exercitus Zaporoviensis). Повна назва документу українською – “Договір та Встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всьго вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між Генеральною старшиною”. Це перша європейська конституція в сучасному розумінні. Шістнадцять статей документу визначали засади української державності, принципи поділу влади, право приватної власності та її захист, права окремих категорій населення України.

 Вибравши Орлика Гетьманом, запорожці і всі прихильні до його уложили умову, котрою поновлено права і вольності козацькі, що скасував Московський уряд; права ті повинен був шанувати Гетьман і його наступники:

1)  гетьман признаватиме православіє пануючою вірою, і духовенство залежатиме од Царгородського Патріарха.

2)  має бути поширено освіту по-між вільними синами України.

3)  Україна повинна бути самостійною державою в межах, що були визначені за Гетьмана Богдана Хмельницького, під вічним протекторатом (опікою) короля Шведського і його наступників.

4)  коло Гетьмана значнішими порадниками будуть: Генеральна старшина, полковники і по одному значнішому, поважнішому і старішому козакові з кожного полку.

5)  що-року, на Різдвяних і Великодних святах і на Покрову, повинна збиратись Генеральна рада.

6)  старшина і порадники повинні шанувати свого Гетьмана; проте можуть прилюдно виговорювати йому на раді, і він цим не повинен ображатися.

7)  усі уряди і посади повинні бути виборні, і по своїй волі Гетьман не має права настановляти нікого.

8)  всі урядовці підлягають суду Генеральному, і без його присуду Гетьман не має права нікого карати.

Це головні пакти з тих умовин. 10-го травня (мая) 1710 року вони були стверджені Карлом ХІІ, як протектором (опікуном) вільної України. Скоро після того між ханом Кримським Девлет-Гіреєм і Орликом було уложено умову. По тій умові Хан повинен був допомогти козакам визволити з-під держави Московської Україну, а з нею й Слободську Україну, і поєднати її з Гетьманщиною. (Микола Аркас “Історія України-Русі”).

Проте й цього разу, навіть маючи підтримку Швеції та Туреччини, не пощастило втілити мрію про незалежність.

 Наступним етапом розвитку конституційного процесу в Україні стали буремні роки другого десятиріччя ХХ століття. 29 квітня 1918 року Центральна Рада схвалила текст Основного Закону – Конституції Української Народної Республіки (“Статут про державний устрій, права і вільності УНР”). Конституція містила чимало положень, які повністю відповідають сучасним демократичним нормам. Це, зокрема, виключно судовий порядок позбавлення громадянства, визнання прав національних меншин, свобода пересування. Окремі норми Конституції навіть випереджали час. У нас лише в 2001 році з прийняттям нового Кримінального Кодексу України смертну кару замінено довічним ув’язненням. А в Конституції УНР 1918 року смертна кара вже була скасована. Передбачався судовий порядок одержання згоди на арешт, обшук. Закріплювалися загальновизнані сьогодні принципи поділу влади, загального і рівного виборчого права, розроблено широкий спектр прав громадянина.

13 листопада 1918 року було прийнято Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії, що відігравав роль Конституції Західно-Української Народної Республіки протягом часу її існування.

До 1920 року в Україні змінилося кілька урядів і політичних устроїв (Українська держава – Гетьманат Павла Скоропадського, УНР, очолювана Директорією), кожен з яких залишив свої правові акти – кілька проектів Конституції УНР, підготовлених Директорією, Закон про тимчасовий державний устрій, виданий Скоропадським. Конституційний процес в УРСР відійшов від гарантування прав і свобод громадян та замінив їх декларуванням, надовго закріпив у свідомості українців недовіру до закону та небажання його виконувати.

Завдання побудови України як правової держави було проголошене ще в Руській правді, Литовських статутах, Березневих статтях Б.Хмельницького, Маніфесті Івана Мазепи до українського війська і народу в 1708 році, Конституції Пилипа Орлика 1710 року, Універсалах Центральної Ради, Конституції УНР 1918 р. та затверджене у Конституції України від 28 червня 1996 року, що із змінами, внесеними 8 грудня 2004 року, діє по сьогоднішній день.

Президент України Віктор Ющенко 21 березня 2005 р. видав указ № 504/205 “Про відзначення 295-ї річниці та підготовку заходів до 300-ї річниці прийняття Конституції гетьмана Пилипа Орлика”. До 2010 р. указ передбачав серед іншого спорудження пам’ятника (-ів) Пилипу Орлику, проведення міжнародної наукової конференції в Київі, створення документального фільму про П. Орлика, проведення циклу теле- та радіопередач.

Згідно Указу Президента Кабінет міністрів України розробив план заходів та дав розпорядження № 370-р від 29 серпня 2005 р.“Про відзначення 295-ї річниці та підготовку заходів до 300-ї річниці прийняття Конституції гетьмана Пилипа Орлика” відповідним міністерствам і відомствам. У ньому заплановано видання книг, присвячених Пилипу Орлику та його Конституції, проведення культурно-мистецьких та наукових заходів, створення меморіального комплексу в Батурині, всього - 12 пунктів. Що зроблено до цього часу? Пропонуємо Вам самим відповісти на це питання...

В жодному з перелічених документів не заплановано проведення урочистих святкових заходів у квітні 2010 р. у Київі. Серед подій, що плануються на цей ювілейний рік увагу привертають лише дві: Міністерством юстиції України оголошено Всеукраїнський студентський конкурс творів на тему “Конституція Пилипа Орлика” (наказ № 170/7 від 04.03.2010 р.). Досить промовистим є висловлене в пресі бажання громадськості Швеції провести святкові події на честь Пилипа Орлика та його Конституції. А що ж громадськість України? 300-ліття першої у світі Конституції Пилипа Орлика спонукає нас гідно відзначити цю дату та стати на захист наших конституційних прав і свобод, які чимраз частіше стають розмінною монетою в політичних іграх сучасності.

Причина замовчування важливості цієї дати з боку владних кіл добре зрозуміла. Навіщо привертати увагу до Конституції, сучасний аналог якої так невчасно заважає остаточному приходу до влади нової-старої неконституційної коаліції та її уряду? “Тому що” владі зручніше керуватися не Конституцією, а “політичною доцільністю”. Тому що лейтмотивом Конституції Пилипа Орлика є визволення України з-під влади Московщини, відновлення українського демократичного самоврядування та очищення території від всього чужинецького. Зрозуміло, що для цієї влади такі думки “не на часі”. Невже цих сотень років не вистачило, щоб осмислити своє місце та призначення України у світі? Невже треба чекати відзначення 400-річчя Конституції Пилипа Орлика, щоб оцінити її значення, як конституційного свідчення нашої незалежності та окремішності від Московщини?

 Поки-що ця влада не може заборонити ініціативи громадськості. В першу чергу це стосується тої частини громадськості, яка є патріотичною. Такій ініціативі навіть сприяє 3 стаття вищенаведеного указу попереднього Президента: “Державному комітету телебачення та радіомовлення України забезпечити висвітлення у засобах масової інформації заходів з відзначення 295-ї річниці та підготовку заходів до 300-ї річниці прийняття Конституції гетьмана Пилипа Орлика, організувати цикли тематичних теле- та радіопередач з нагоди цих дат”. Обов’язковість виконання Указу має стати приводом до широкого висвітлення заходів, організованих громадськими ініціативами, - у ЗМІ.

Кожному з нас слід уважно прочитати Конституцію Пилипа Орлика, порівняти її з нині діючою. Чи розширилися права, чи утвердились наші обов’язки протягом 300 років? Вражає актуальність цього документу - Конституції Пилипа Орлика, яка є дійсно Українською, а її статті вимагають свого переосмислення та продовження у чинній Конституції України.

Ініціативна група Громадян України, котра є автором цього публічного Відкритого Листа до всього Українського Народу, до всіх тих, хто вважає себе, за висловом Тараса Шевченка, нащадками “славних прадідів великих” – із Закликом: проголосити 2010-й – 300-им роком УКРАЇНСЬКОЇ КОНСТИТУЦІЇ і самоорганізуватись у громадянський рух на захист своїх конституційних прав і свобод.  

УГОДА та КОНСТИТУЦІЯ ПИЛИПА ОРЛИКА  Прийнята 5 квітня 1710 року (скорочено) 

Від імені Ініціативної групи: Ігор Пушкар, Харків, тел. 0631677402, Тарас Пушкар, Київ, тел. 0935746992

Рух добровольців «Простір свободи» закликав журналістів і небайдужих громадян поширити текст Конституції чи уривки з неї. «У такий спосіб ми, громадяни України, зробимо те, що мала б зробити держава – популяризуємо цей визначний історичний документ»,  - говориться у зверненні, оприлюдненому «Простором свободи». В понеділок, 5 квітня, активісти руху і всі бажаючі проведуть у центрі Києва флеш-моб  з нагоди ювілею. Акція розпочнеться о 12.00. на Майдані Незалежності (біля монументу Незалежності). Її учасники даруватимуть текст першої української Конституції перехожим на Хрещатику, а потім піднімуться вулицею Інститутською до вулиці Пилипа Орлика, де має бути пам’ятник славетному гетьману.