Сайт "Україна й Світова Організація Торгівлі" ( Керівники проекту: Ірина Гладка, Дмитро Скринька, Головний редактор: Марина Марченко) у рубриці "термінова новина" від 21.09.07 пропіарив Івана Галенка.
Досі (11.2008) ще відсутні об'єктивні статистичні дані для оцінки наслідків отого запопадливого "розсування ніг перед СОТ", хоча Президент України 12 листопада 2008 року вже зробив перше узагальнення й запропонував "відкат назад" по деяким сотівським протоколам. Тож цікаво буде читати далі мовою оригіналу>>

Сьогодні, 21 вересня, в Україні відзначається День винахідника. За чудернацьким збігом, 19 вересня Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Про внесення змін до Порядку сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності». Разом ці дві обставини дали привід для гучної кампанії під неновим гаслом «СОТ – гнобитель». 17 вересня на прес-конференції Іван Галенко, голова Комісії з iнновацiйної та iнвестицiйної дiяльностi Ради національних асоцiацiй товаровиробників при КМУ, заявив (а ЗМІ швидко розтиражували), що: «В обмін на членство у Свiтовiй органiзацiї торгiвлi уряд жертвує iнтелектуальним надбанням пiдприємств України.» Уряд, в особі автора проекту постанови, Міністерства освіти й науки, копійчину на винахідниках таки заробляє, але СОТ не має до цього жодного стосунку.

Що вимагає СОТ

Один з головних принципів СОТ – принцип недискримінації. Ставлення до товарів і послуг не повинно залежати від країни-постачальника. Попередня ж постанова КМУ № 1716 від 23 грудня 2004 року, яка регулювала сплату зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, передбачала саме таку дискримінацію – залежно від ВВП країни на душу населення. Графа «Розмір збору» в табличці-додатку до постанови № 1716 складалась із двох колонок: для одніє групи країн, і для іншої. У новій постанові залишилась одна колонка – для всіх однаково. Це все, чого вимагала СОТ. Крапка.

Чого хоче Державний департамент інтелектуальної власності Міносвіти і науки

Вочевидь, згідно з положенням про Держдепартамент інтелектуальної власності, забезпечувати функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності. А яким коштом? Абзац третій пункту 4 постанови № 1716, який залишився без змін, дає на це відповідь: «Надходження від зборів (за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, ред.) мають цільове призначення і в установленому МОН порядку використовуються виключно для забезпечення розвитку та функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності.» Отже саме Держдепартамент інтелектуальної власності зацікавлений у збільшенні зборів, якими він одноосібно розпоряджається, звісно ж, виключно на користь державної системи правової охорони інтелектуальної власності.

Інші зміни в постанові № 1716

Крім вищезгаданих змін, постанова КМУ від 19 вересня містить кілька позитивних для винахідників моментів, які палкі захисники інтелектуального надбання не помітили. Зокрема, збільшені пільги на виплати за патент винахідникам топографії інтегральних мікросхем – з 50% до 5% від установленого розміру. А якщо заявником чи власником патенту на корисну модель є неприбуткова організація, де створено цю модель, всі збори зменшуються до 20% від установлених.

Війна зі столом

У СОТ розповідають таку байку: учасники однієї радіо-дискусії дуже емоційно докоряли й висували вимоги Світовій організації торгівлі, СОТ, мовляв, повина зробити й те, і се. Аж один з них, нарешті, вигукнув: «Заждіть, але ж СОТ – це тільки стіл переговорів, люди сидять за ним і домовляються. Що ви хочете, щоб стіл зробив?» Тож не варто воювати зі «столом», тим більше сьогодні, коли ООН святкує Міжнародний день миру. Краще читайте сайт «Україна й СОТ» і знатимете напевно, що можна і чого не можна робити за правилами СОТ.

З Днем винахідника!