26 березня 2010 року о 10:15 у к. 904 у приміщенні Мінекономіки (Львівська пл., 8) запланована презентація результатів дослідження стосовно доцільності укладення угоди про вільну торгівлю між Україною та Турецькою Республікою з наступним обговоренням з метою узгодження позиції заінтересованих сторін в контексті можливого укладення угоди про вільну торгівлю з Туреччиною. У висновках згаданих результатів дослідження Науково-дослідного економічного інституту Мінекономіки (автори М.М. Шаповалова (загальне керівництво і Вступ), М.Р. Саіт-Аметов (усі розідли 1,2, 3, 4 та Висновки), Г.Ю. Голубушина,  С.В. Зіньковський та інші) українці можуть вичитати про корисність методик оцінок та надзвичайну користь процесу створення зон вільної торгівлі для окремих чиновників і економік інших країн. Рекомендую "Висновки" методики, бо решта ще має суттєві методичні вади. Після їх прочитання виникнуть питання типу: "За що заплатили гроші платників податків, де сам аналіз в макроекономічних показниках?", "Що з того має особисто В.Т.Пятницький, який запросив асоціації товаровиробників на "обговорення" чи благословення убивства їхніх підприємств?", "Що мають обговорювати представники вітчизняних вирбників: нові статки чиновників і нові злидні робітників? А може просто порадіти за турків?", "Де швендяє матрос Желєзняков з розстрільним караулом?"... Може щось утаємничено, як протокли приєднання України до СОТ та розмір кешу за кожний підпис? Якщо Валерій Тезійович й далі "рулитиме" країну до світлого капіталістичного майбутнього, значить усі вони там такі...

Тому після завершення заходу буде проведено засідання Ради національних асоціацій товаровиробників, на якому приймуть нових членів (може й тих, що на фото) і розглядатимуть питання підготовки інформації для Генеральної прокуратури України у зв'язку з дорученням Президента України В.Ф.Януковича щодо проведення перевірки додержання вимог чинного законодавства Кабінетом Міністрів України за період 2005-2009 років щодо захисту інтересів українських товаровиробників на зовнішініх ринках.

З великої дослідної розвідки, яка була оприлюднена на сайтах Мінекономіки та Ради підприємів, ми наведемо тільки одну цитату "... у випадку Туреччини ситуація неоднозначна. Результати кількісної оцінки показують, що при створенні ЗВТ за базовим сценарієм, що передбачає зняття всіх тарифних обмежень, наслідки для економіки України будуть в цілому негативними, а на рівні окремих галузей - як негативними, так і позитивними. Якщо ж передбачити збереження з боку України тарифного захисту вітчизняного внутрішнього ринку за окремими видами товарів (окремих видів продукції сільського господарства, харчової та легкої промисловості машинобудування, виробництва неметалевої продукції), то ситуація змінюється кардинально - загальний вплив при таких умовах буде позитивним як на економіку в цілому так і на абсолютну більшість її галузей...". Іншими словами, якщо ЗВТ у прямому розумінні терміну не буде, то буде усе добре. А якщо митні тарифи будуть зняті, то хто його знає, що буде.  

В проекті протоколу наради, між іншим, зовсім інша фабула. Вже не методика є ключовим питанням, а "схвалення ЗВТ". Тих, хто все ж прийшов, використали як статистів. А щоб надати видимість легітимності громадської думки, у підписанти включили голову Ради підприємців Оксану Продан, яка була відсутня на цій нараді. Тому 30 березня передав у приймальну Міністра економіки (навожу без змін) "ВІДГУК НА ПРОЕКТ "ПРОТОКОЛУ" "обговорення "результатів дослідження Науково-дослідницького інституту Мінекономіки стосовно доцільності укладення угоди про вільну торгівлю між Україною та Турецькою Республікою з асоціаціями національних товаровиробників та профільними міністерствами (26 березня 2010 року, Мінекономіки)". Навожу без змін.

/Початок цитати/ Як зазначав у своєму виступі під час заходу 26 березня 2010 р. в Мінекономіки, результати обговорень будуть перекручені на користь ворогів України та її народу з метою отримання чергового хабара конкретними посадовцям від іноземних бізнес-структур. Адже було задекларовано і фактично обговорювалася "презентація (http://www.rnat.org.ua/) результатів дослідження стосовно доцільності укладення угоди про вільну торгівлю між Україною та Турецькою Республікою з наступним обговоренням з метою узгодження позиції заінтересованих сторін в контексті можливого укладення угоди про вільну торгівлю з Туреччиною". Обговорювали й хвалили "методику", а не "доцільність", якої не було, нема і не ясно, кому це треба.

Виступаючі однозначно зазначили НЕДОЦІЛЬНІСТЬ створення ЗВТ з Туреччиною, так як незмінний організатор роботи Митно-тарифної ради України В.Пятницький створив такі тарифні бар'єри, коли ввезення СИРОВИНИ на митну територію має ввізне мито та індикативні (і завищені) ціни, а ГОТОВА ПРОДУКЦІЯ широкого вжитку ввозиться фактично в режимі вільної торгівлі, і "застосування індикативних цін заборонено правилами СОТ"... Як наслідок, від легпрому лишилося не більше 10%, деревина вивозиться "через турецький анклав на території України" і натомість на мільярди ввозиться готова продукція з неї...

Учасники наради позитивно оцінили ТІЛЬКИ САМУ МЕТОДИКУ ОЦІНКИ, а не ЗВТ з Туреччиною чи Сирією.  Проте, як ініціатор (2006-2007) публічності аналітичного забезпечення чи хоча б видимості такого забезпечення одноосібних рішень В.Пятницького, у своєму виступі зазначив про низький рівень технічного виконання дослідження. Мається на увазі велика доля ручного опрацювання фактичних даних і, як наслідок, велика затримка в отриманні результатів.  Така ситуація дозволяє чиновникам МАНІПУЛЮВАТИ громадською думкою з корисливою метою, що і засвідчив проект протоколу засідання 26 березня 2010 року.

Висновок. Або В.П.Цушко такий же лох, як і його попередники, або в "темі і долі", або В.Пятницький намагається так само традиційно крутити своїм керівництвом, як крутять резинкою від трусів причинним місцем. Інших слів на таку наглу брехню, яку показав цей "протокол", важко підібрати.

Користуючись нагодою, дозвольте зазначити, що постійне маніпулювання В.Т.Пятницьким  громадською думкою призвело до того, що більшість членів РНАТ ігнорують заходи за участі такого заступника міністра. Хоча було проголошено засідання Ради з метою обговорення ініціатив Генпрокуратури в інтересах національних товаровиробників, прийшло не більше 20 представників з задекларованих 70 асоціацій, не було навіть кворуму Президії РНАТ. Тому процедурно цей захід є нелегітимним й не може вважатися громадським обговоренням такого важливого питання, як створення "зони вільної торгівлі" з агресивним економічним конкурентом Туреччиною. Політичні наслідки такого кроку, на нашу думку, відносяться до геополітичної проблематики й обговорення "методики" не є шляхом їх вирішення.

Буду вдячний, якщо його розмістять на сайті Ради підприємців /кінець цитати/.

Та за кадром залишилися не тільки історія питання, ініціатори розгляду та вказівка "збільшувати експорт". Побажали залишитися в тіні самі експортери сировини й напівфабрикатів, які й лобіювали зняття митних бар'єрів.

Звісно, що на кар'єрах і хімічних підприємствах працюють сотні й тисячі людей, а на металургійних комбінатах олігархів та на підприємствах будівельних матеріалів (теж, фактично, сировина і напівфабрикати) навіть по декілька десятків тисяч працівників. А от в українському автопромі, який ніяк не доб'ють експортери напівфабрикатів та сировини, працювало у 2008 році 170 тисяч осіб. Сотні тисяч осіб могли б працювати в легкій та меблевій промисловості, але наш внутрішній ринок товарів широкого вжитку агресивно окупував турецький ширпотреб. Проте ці питання не виносилися на розгляд наради, порівняння втрат у розрізі робочих місць не здійснювалося, а вигоди бюджету від торгової націнки на імпорт вкрай сумнівні. Розвивати думку нема ні часу, ні бажання. Бо особисто не вірю, що можу якось вплинути на процес, змусити задуматися про майбутнє країни, про плювки в спину нинішнім керманичам за їхні заслуги. Доки В.Т.Пятницький одноосібно так вільно грається майбутнім України, про що говорити з цією владою?

Зазначу, що в Росії така ситуація, коли лобісти металургійного напівфабрикату штовхали країну до СОТу, уже була в кінці 90-х років минулого століття. Саме громадськість зупинила проплачений "політичний консалтинг" різних там дорадчих органів й змусила владу тверезо оцінити втрати країни й вигоди олігархів. Ми ж поки ще знаходимося в фазі профанації діалогу бізнесу і влади. Ціна питання – недалекий і безповоротний статус України як сировинного додатку Туреччини й вимушена мода на усе турецьке, починаючи від дрантя і снікерси з ГМО до духовного і ментального. Побут визначає свідомість і нас будуть сприймати по тому, що ми носимо, що їмо, на чому їздимо й кому сплачуємо данину.