Перший Герострат сучасної України Кравчук Леонід Макарович народився 10 січня 1934 року, за національністю - між крапельок. Уславився нищенням військово-технічного і наукового потенціалу країни, започаткував Другий геноцид українців.

Вперше побачив це падло вживу під час засідання Клубу "Еврика" зимою начебто 1990 року в Жовтневому палаці культури. Засідання вів Зіновій Кулик. Час запам'ятав, бо єдиний був в офіцерській формі. Тоді цей член (політбюро) кинув в зал фразу "Я брав участь у розстрілі комуністів". Зал вибухнув оплесками. Якийсь епотажний у вишиванці сексот кричав "браво". Льоня артистично махнув рукою і сказав, що обмовився, насправді "дивився як фашисти в його селі розстрілюють комуністів". Мабуть, недобрехав що жидів німці стріляли. Бо звідки б за два роки після "визволення" в західноукраїнському селі розплодилися б "комуністи".

Я тоді все в акурат писав на диктофон "Нерль", який почав робити якийсь військовий завод з суцільного металу. Касети ті загубилися при переїздах з квартири на квартиру, а Зіновія Кулика трапив удар. Але в пам'яті досі награна фальш майбутнього головного демокарата-лібераста, що тишком-нишком грабував свою країну, нищив свій народ. Сцена. Ліворуч - Кравчук на стільці. Праворуч - Кулик на стільці. Під сценою - комуняцькі катівні, звідки вивезли тіла десятків тисяч замордованих українців до Биковні. Кравчук, який свідомо говорить, що замордовані в тридцятих у цьму будинку - жертви німецько-фашистських окупантів...

Вдруге Кравчук актуалізувався в моєму житті після приходу Митрополита Володимира (Сабодана) в Україну. Мене, й досі атеїста, не цікавили справи церковні. Мене цікавило, чому Кравчук, штатний фахівець найвищого рівня у справах релігії, приймає найгірше для України рішення. Відповідь знайшов на сторінках журналу "Українське православ'я" (орієнтовно, 1989 рік). Комуністи, відчуваючи що прийдеться відповідати за підрив у 1941 році Свято-Успенського собору в Києво-печерській Лаврі, виділили ОДИНАДЦЯТЬ МІЛЬЙОНІВ фондових РУБЛІВ на його відновлення. Радянський фондовий рубль на той час коштував 5...6 американських доларів. Гроші ПРОПАЛИ. Покриття гріху казнокрадства взяв на себе громадянин Денисенко. Саме тому Кравчуку не потрібні були ні Чорноморський флот (другий у світі), ні ядерна зброя (третя за потужністю у світі), ні заводи кінескопів чи штучної нирки, ні будь-які інші високотехнологічні проекти. Бо гроші на їхнє втілення чи підтримку можна було просто ВКРАСТИ!

Тепер отака мразь, що була у всьому бездарною, навіть у брехні, учить усіх нас жити. В невеликій книжці шістедесятих "Світ невмирущих" якось вичитав, що на Соловках довго жили блажені й зкурвлені, які без краплі совісті й сумління. Останнє про Кравчука Л.М., який народ ракетобудівної країни перетворив у жебраків та наймитів жидів-олігархів.

Що я хочу побажати йому у цей день, день його виродження? Я хочу щоб він ще живий був повішений за ноги як Мусоліні. Щоб воно бачило, як усе накрадене й награбоване було ще при його житті розтягнуте "економічною елітою", яку він сотворив. Я бажаю йому, щоб його останки на кравчучці вивезли на помийку.

Кравчуком я відкрив свою Галерею Геростратів України. Набуття незалежності країною при такій "еліті" - це милість Всевишнього. Й так поступити з Божим даром могли тільки абсолютно нікчемні людиноподібні істоти без будь-яких людських достоїнств.  Людина, на відміну від тварин, наділена ПАМ'ЯТТЮ. Але ми не тільки тому люди. Людина уміє речі називати своїми іменами, а бидло - мичить і тягне лямку.

Передрук 11.01.2010 р. на ХайВей "Галерея Геростратів України"