Дивовижно, але уряд дійсно трішечки ускладнив життя контрабандистам. І митникам тепер буде складніше "відмазуватися", посилаючись на те, що рядовий інспектор не може відрізнити "нове" від "ношеного". А ці товари відрізняються митною вартістю і, відповідно, величиною ПДВ, яка стягується з імпорту. Водночас, для пересічного споживача така економія підприємців аж ніяк не є позитивним явищем. Одні через це залишаються без роботи в Україні, інші купують "брендовий" непотріб дорожче, ніж в країні походження. Та який депутат-бізнесмен відмовиться від прибутку через пенсіонера? В цій країні не тільки диких свиней і Кушнарьових, а навіть "божих людей" стріляють на депутатських полюваннях. Мета ж цієї статті замінити сарказм на більш позитивний і виважений контекст в новині на сайті РНАТ при КМУ, яка була, як можна переконатися, піддана нещадній цензурі.
Отже, радісна новина для легпрому і свідомих пенсіонерів. Завдяки зусиллям радника прем'єр-міністра України (в грудні 2009 року в довіднику Секретаріату Кабміну вже не значилася) В.А.Ізовіт: Ю.В.Тимошенко дозволила возити second-hand всього через 16 пунктів пропуску. Вибір пунктів пропуску здійснювався згідно критеріїв ЄС таким чином, щоб імпортерам було дешевше літати з крамом літаками, а контрабандистам - прокласти метро.
Кабінет міністрів України розпорядженням від 8 липня затвердив перелік пунктів пропуску на митному кордоні України, через які здійснюється ввезення на її митну територію і переміщення транзитом суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності одягу та інших виробів, що використовувалися. Зокрема, митне оформлення товарів second-hand для автомобільного сполучення здійснюватиметься на пункті пропуску “Довжанський” (кордон з Російською Федерацією), “Нові Яриловичі”, “Городище”, “Доманове” (кордон з Республікою Білорусь), “Могилів-Подільський”, “Старокозаче” (кордон з Республікою Молдова), “Ягодин”, “Краківець” (кордон з Республікою Польща), “Ужгород” (кордон із Словацькою Республікою), “Чоп” (кордон з Угорською Республікою), “Порубне” (кордон з Румунією), - повідомили ZAXID.NET в прес-службі Кабміну.
Для залізничного сполучення визначені пункти пропуску “Тополі”, “Зернове” (кордон з Російською Федерацією), “Виступовичі” (кордон з Республікою Білорусь), “Могилів-Подільський” (кордон з Республікою Молдова), “Ягодин” (кордон з Республікою Польща), “Чоп” (кордон з Словацькою Республікою, а також з Угорською Республікою), “Дякове”, “Вадул-Сирет” (кордон з Румунією).
Митне оформлення товарів second-hand для морського сполучення здійснюватиметься на Іллічівськом та Одеському морських торговельних портах.
Коли ми кажемо second-hand ми маємо на увазі також високоякісну контрабанду "навалом" товарів фірм всесвітньовідомих брендів. Ззавичай митнику важко відрізнити китайський Адідас від Адідасу. А контрабанда підриває бюджет країни й змушує йти на поклон до тих же китайців за кредитами щоб виплачувати пенсії та заробітну платню бюджетникам-митникам у т.ч. Тому рішення уряду важко недооцінити.
Водночас, такі методи захисту внутрішнього ринку зазвичай малоефективні, так як на відміну від ЄС і Гондурасу, в Україні Державна податкова адміністрація не займається донарахуванням податків на контрабанду. У тій же сусідній Польщі податкова на шляху від кордону до кінцевого споживача донараховує до 85% того, що "економлять" контрабандисти за рахунок нелегального ввезення на митну територію. Тому там нема колючого дроту на паркані і митники з чистою совістю можуть брати хабарі - пенсіонери і бюджетники не постраждають.
Висновок полягає в тому, що доки існує "спрощена система" у нинішньому збоченому вигляді, доти, насправді, шановній Валентині Аркадіївні Ізовіт нема чого доброго сказати десяткам тисяч швачок і кравців... Але це вже інша тема.
============================================================================
Стаття була опублікована на ХайВей 31 липня 2009 року (майже 300 відвідувань за станом на 08.01.2010 р.). Серед дев'яти оцінок найбільш цікава від Аквілон: "З точки зору майстерності та інших показників - відмінно. Автор навіть спромігся з різних сторін подивитися на ситуацію. Але з точки зору економіки - вартувало би більш глибше проаналізувати - наскільки дії Уряду реально вплинуть на ситуацію. Бо закони та постанови в нас приймаються добрі. А от реалізація - як завжди!". Слід зазначити, що мережа збуту секон-хенду дещо змінилася. Складається враження, що в Києві їхні "бутіки" перебралися в сегмент більш дешевих орендних приміщень. Але той факт, що кількість торгових точок не зменшилася, а навіть збільшилася, принаймні в деяких районах, свідчить, що українська легка промисловість виграла від дій уряду не багато. Згідно оцінок експертів, на кінець року з 260 великих швейних підприємств працює 26 (десять відсотків) виключно на експорт й лише тому, що шити "брендовий" одяг в Китаї уже не пристойно. Уряд і легпром в особі В.А.Ізовіт виявилися не спроможними скористатися цією конкурентною перевагою й пішли дорогою совків: "заборонити". А могли використати технічні бар'єри і засоби масової інформації як зброю масового знищення принаймні контрабанди неякісних товарів та секонд-хенду. Та це вже передача технологій та не наші проблеми.