1. Робочій Комісії визнати неможливим забезпечення у 2010 році встановлення мінімальної заробітної плати на рівні реального розміру прожиткового мінімуму.

      2. З огляду на затяжний та непередбачуваний характер економічної кризи, а також неможливість достовірно спрогнозувати її розвиток та передбачити кінець спаду економіки, сторонам визнати необхідність якомога повільніше збільшувати мінімальні гарантії задля збереження можливості як держави, так і більшості суб’єктів господарювання витримати натиск кризових явищ та гарантувати хоча б досягнутий рівень ВСІХ соціальних гарантій, які залежать від мінімальних стандартів.

      3. Передбачити на 2010 рік наступні розміри мінімальної заробітної плати:

            З 1 січня 2010 року – 675 грн.;

            З 1 квітня 2010 року – 700 грн.;

            З 1 липня 2010 року – 715 грн.;

            З 1 жовтня 2010 року – 720 грн.

       Слід відзначити, що на думку Сторони роботодавців, запропоновані Стороною профспілок розміри мінімальної заробітної плати на 2010 рік є вкрай завищеними, доказом чого є позиція деяких підприємств. Уряду важко займати в дискучсіях чітку публічну позицію, так як йому якби політично вигідно підвищувати соціальні стандарти, а економічні інтереси олігархів не дозволяють знижувати їхні накопичені та вивезені капітали. Тому йде війна термінів, коли пропонується розглянути питання про запровадження в якості державної соціальної гарантії не мінімальної зарплати (яка згідно чинного законодавства тотожна тарифній ставці першого розряду), а мінімального рівня оплати праці, який би включав, як тарифну, так і надтарифну частину оплати праці.

      Для багатьох пересічних громадян порушене питання далеке і не актуальне до тих пір, доки молоді та здорові. Аж як не стане сил працювати і треба буде шукати допомоги у держави. Тож можна зараз включитися в дебати на сторні профспілок, уряду чи роботодавців. Треба буде скоро обирати.

       ================================================================

       Статтю на ХайВей переглянуло біля 350 осіб (станом на 08.01.2010 року). З дев'яти оцінок заслуговують на увагу відгук Віталія Філіповського: "Гарна публікація, цікава тема! Звичайно, що соціальні моменти завжди будуть елементом політичних технологій, тому з української політики треба видаляти популізм та набратися мужності приймати потрібні, але непопулярні рішення. Іване, хотів лише дати Вам пораду трохи по-іншому подавати текст, можливо розбити на заголовки, повиділяти головне, зробити лід. Це звичайно дрібниці на загальному фоні Ваших публікацій, але вони теж мають місце бути. Дякую за матеріал! Чекаю Ваших наступних статей!".  Віталій Тараненко вважає "Те, що вимагає сьогодні Партія регіонів (збільшення мінімальної зарплати та пенсії) є чистої води популізм. Не можна таким способом заробляти електоральні бали на вибори. А те, що рівень зарплати та пенсій в Україні варто збільшувати, то це однозначно!".

        На запитання Тетяни Миколаївни Бережної "А як що до мінімальної пенсії?" я відповів таким чином: "А тут радянська класика. Пенсія виплачується з грошей, зароблених у поточному періоді, а не з накопичених. Отже, чим менше претендентів, тим менше навантаження на бюджет. От у нас і скоротилася кількість пенсіонерів з 18 до 12 млн. за 15 років. Усім добре. Цю ленінську модель розписала "Комсомольська правда" ще в кінці 80-х. Українським комуністам і олігархам змінювати її нема сенсу, хоча вона фашистська по суті, точніше передрана з Талмуда. Тому учіться у жидо-комуністів, бо Гітлер відпочиває".

         Люба Василик на тезу "Уряду важко займати в дискусіях чітку публічну позицію" зазначила, що "правильно, скоро ж вибори: хочеться сподобатися всім. А за грою термінів - жодної турботи про людей".  А вже через годину після передруку в коментарях до статті на ХайВей читаю: "Тема актуальна і ще не раз озветься в українському суспільстві. Хотілося б про неїдізнатися більше. Чи не варто розширити статтю? Більш доступно пояснити термінологію. Читачам це було б цікаво. А так стаття більш зрозуміла спеціалістам. А цікаво: погодинна оплата праці якось вплинула б на розміри зарплати? яким чином? Цей закон поданий у ВР, але не проголосований. Стаття цікава і спонукає до роздумів ". Що на таке відповісти? Адже це вже робота цілого науково-дослідного інституту, а не окремо узятого Івана Галенка. Моя мета - актуалізувати для себе проблему й крок за кроком з'ясовувати шляхи її зняття. За цією темою зроблено величезний шмат роботи, проте говорити про результати занадто безвідповідально. За розвитком подій можна відстежувати за міткою (тегом) РРО. Саме на цьому майданчику відпрацьовуються нові ідеї щодо діалогу з владою.

          Цікавою вийшла дискусія з Станіславом Новожиловим. Нажаль, російськомовні тексти перекладати нема часу, тому будемо сподіватися, що вони збережуться на ХайВей.

         ================================================================

         Стаття виникла як відгук на один з листів, отриманих по лінії Ради підприємців. Але справжнім мотивом, який спонукав до її написання, був пошук шляхів зміцення позицій галузевих асоціацій в діалозі з владою. Багато галузевих асоціацій не займаються проблемами рівнів заробітних плат в галузі, тарифів на державні послуги та соціальні виплати. З одного боку, це досить складний процес, який потребує глибокого аналітичного опрацювання, знань законів про працю та механізми ціноутворення. З другого боку, існує міф, що цим професійно переймаються профспілки та організації роботодавців. Наступним кроком за цією темою були консультації у Віктора Мечиславовича Хмільовського, шеф-редактора журналу "Роботодавець" і Президента Спілки орендарів і підприємців України, з метою актуалізації цього напряму діяльності.