Корупція, це коли бізнес тет-а-тет спілкується з владою щоб когось убити чи пограбувати. Якщо тет-а-тет, значить корупція. Якщо корупція, значить щоб пограбувати чи убити. Тому в цивілізованих країнах влада веде діалог з бізнесом через асоціації та в їхній присутності.

Здавалося б, канула у вічність минулого тема, як американський бізнес керує урядом України (http://h.ua/story/216640/). Вже змирився з тим, що українську громадську думку в різних дорадчих органах на владних паркетах замінюють різні символи політичної корупції та зради національних інтересів типу «рад імпортерів» під музику тих, хто платить гроші. Вже якось призабув різного роду міжкрапельних кравчуків, які за сто баксів здавали іноземцям мільярдні теми вітчизняного бізнесу й дуже часто з метою його знищення. Та ось один епізод, що стався під час засідання 25 грудня 2009 р. Громадської ради при Державній митній службі України, зачепив до таких глибин черепної кістки, що ніяк звідти не виходить. І, головне, він такий простий, що має бути зрозумілим не тільки мені, дубовому солдафону, а навіть нашим журналістам з верхнім «абразованієм» і непомірними амбіціями як на їхній життєвий та професійний досвід. Ні, правильно зрозумійте, не тому що вони щось не розуміли чи не могли збагнути, а тому що сто баксів харчодавця під личиною «українського» олігарха-зайди, чітко визначають межі роботи їхніх процесорів у просторі й часі.

На одній з нарад в Мінекономіки ще в 2008 році було озвучено, що бюджет України формується на 65% від податкових надходжень на імпортні товари. Для звичайної європейської країни з категорії розвинутих чи біля того такий стан справ був би національною загрозою і зміною усіх гілок влади. Адже, хто платить (імпортер), той замовляє музику й вашу дівчину гуляє. А ви там в євросортирі приберіть …

Та таке стосується тільки не нашого уряду, який керувався мудрими порадами від, наприклад, Американської торгової палати (АТП), зазвичай сильно апельованої з Торговим відділом посольства США, який, в свою чергу, фактично був з часів СРСР філією ЦРУ. Не менш корисні поради надала ЄБА. Це приблизно те ж саме, що і GOPA, яка консультувала Кучму. Якщо БІСТРО, ЄБА і GOPA написати підряд, то наївна або морально зіпсована людина можете подумати, що дізналася звідки в Україні гомосексуалісти та педофіли у владних коридорах. На думку автора, ЄБА є дієсловом і дійсно позначає дію, але одночасно з напрямом руху вниз. Такий собі «вектор» рожевого кольору, бо там публічні одні молоді дівчата. А от GOPA означає зовсім не те, про що думають морально зіпсовані люди. GOPA - це економічна категорія, якою позначається стан економіки країни та добробуту її населення, набутий завдяки консультаціям влади фахівцями з GOPA в рамках проектів технічної допомоги на кшталт «Програма «Трансформ».

Доказовою базою такого теоретичного припущення автора є те, що на момент отримання Незалежності, українці були на п’ятому місці за рівнем добробуту серед європейських країн. Тепер Україна змагається з Молдовою за останнє місце по рівню доходів населення на території Європи. Отже, це ще раз доказує припущення Андре де Сото, що різна гуманітарна, фінансова чи технічна допомога уряду будь-якої країни – це GOPA населенню цієї країни і потім самій країні.

Проте не всі погоджуються з теорією Андре де Сото і поділяють думки автора. Відомий економіст-експерт Віктор Іванович Лисицький трактує термін ЄБА як «політична корупція», що ніякій журналістській логіці не піддається. Завдяки фуршетам в урядових колах ЄБА розшифровується як «Європейська бізнес-асоціація». Таке трактування важко заперечити, хоча чомусь деякі експерти не можуть з’ясувати таке просте питання, як офіційний правовий статус цієї Асоціації. Сьогодні, щоб приховати суть пари «ЄБА і GOPA», вивіску «GOPA» залишили тільки на одному з київських профучилищ і тепер владу консультують не GOPA, а посольство Німеччини в Україні, МФК (IFC), АТП та всякий інший заангажовані ґешефтами бізнесу добропорядні для своїх країн тимчасові особи в країні перебування.

Існує думка, після заміни вивіски «GOPA» на МФК, ЄБА чи АТП стан промисловості та, як наслідок, економіки і добробуту українців не зміниться, проте не різатиме слух. Водночас, зміна вивіски означає, що нарадили (читається картало через потрійне тверде «ґ») і змилися як Флорентіно Бланк. Слід зробити останній ліричний відступ про Бланка. На відміну від Маркса, який був нащадком славетно роду житомирських рабинів, рід Бланка прославився підпалом синагоги в Старо-Костянтинові. Потім Бланк старший вихрестився і переїхав в місто сина зятя. Синок зятька загорівся ідеєю помститися за брата, що вийшло досить продуктивно. Але справа розуму, гідності та совісті епохи, як твердять злі язики, через сифіліс не була завершена. Тому Флорентіно Бланк більш за все приїжджав в Україну продовжувати справу роду під прикриттям статусу експерта Міжнародної фінансової корпорації – структури Світового банку. А далі можна подивитися фільм «Дух часу» перед головним питанням цієї статті.

Отже, що спільного у між АТП і GOPA? Адже GOPA в особі групи професора Гофмана презентувала німецькі бізнесові інтереси, а АТП – американські. Не автору судити це питання геополітичного бізнесу, який через кількісні масштаби нищення людей не буває аморальним. Просто доповідач керівник Комітету з питань митної політики АТП і менеджер «ПрайсуотерхаусКуперс Даньков» Ігор Петрович (якщо вірити списку учасників засідання) серед усіх недоліків в роботі української митної служби у визначенні митної вартості зупинився на ліках.

Виявляється, завдяки різкому падінню рівня доходів населення, Україна, як «Росія і Нігерія», стала вкрай привабливою країною ДЛЯ КЛІНІЧНОГО ТЕСТУВАННЯ НОВИХ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ. Для якоїсь компанії митна вартість була піднята в СОРОК разів після декларування. «Це завдає великої шкоди іміджу країни»: наш імідж впливає на їхні збитки, а у себе тестувати чомусь не все хочуть…Далі треба дати маячки журналістам.

По-перше, бюджет країни вже залежить не стільки від власного національного продукту, скільки від імпортних товарів і послуг та торгової націнки на перепродажі імпорту. Тому уряд вимушений наводити хоч якийсь порядок з митною вартістю щоб сплатити зарплату бюджетникам і пенсії хоча б перед виборами.

По-друге, у всьому світі питання митної вартості регулюється непрямими опосередкованими методами податковими і антимонопольними органами за участі галузевих асоціацій. Фактично, мова йде про консенсус національних товаровиробників та бізнес-асоціацій імпортерів за посередництва влади. Митники задіяні лише в контролі 3…5% переміщень предметів через кордон і ефективність такого контролю з виявлення порушень типу контрабанди наркотиків, зброї, культурних цінностей й т.п. складає 95%. Згідно чинного законодавства, розробленого за участі іноземних «дорадчих» структур типу МФК і GOPA, Державна податкова адміністрація України не займається питаннями донарахування податків на «сіру» та «чорну» контрабанду. В європейських країнах податкові органи стягують в процесі реалізації не задекларованих товарів або товарів з заниженою митною вартістю до 85% обов’язкових платежів, які нараховуються при легальному ввезенні. Тому українські митники перевіряють до 86% товарного потоку з ефективністю до 5%. Отже, іноземний бізнес має сам собі сказати спасибі за свій злочинний лобізм, втертися, заплатити і піти.

По-третє. В Україні фактично відсутня страхова медицина, яка якраз і створює відповідний рівень якості та цін на ринку медичних послуг населенню. Тому клінічне тестування лікарських препаратів на території України можна, на наше переконання, прирівняти до усвідомлених випробувань газу «Циклон-Б» в Освенцімі, але з метою наживи. Відсутнє також законодавство про відповідальність постачальників товарів і послуг.

Голова Держмитслужби Анатолій Вікторович Макаренко у відповідь полум’яному захиснику потойбічного ґешефту пригадав, що мав місце випадок, коли такі бізнесмени ж везли ліки з задекларованою митною вартістю за одиницю в десять доларів США, а на сайті виробника на цей препарат була заявлена ціна у десять тисяч Євро. Тоді підняли митну вартість у десять разів… Як можна здогадатися, решту «поділили». Та тут пригадався документ, який розповсюдили нещодавно серед експертів Експертної ради Комітету Верховної з питань промислової та технічної політики і підприємництва. Чи то були пропозиції від ЄБА, чи звіт-вимоги МФК, не пам’ятаю. От тільки чітко запам’ятав вимогу до уряду прийняти постанову про скасування ввізного податку на додану вартість на медичні препарати, які ввозяться для клінічних випробувань на українцях. При таких статках така економія! А де ж уряд візьме гроші для виплати належної допомоги на поховання клієнта фірми-експериментатора чи пенсії його дітям?

За інтелект наших вчених і радянську лабораторну базу західні компанії платили в десять разів менше, ніж у себе. Тому частина вчених, як і лікарів, поїхала туди, де справедливо платять. При наші «безплатній» медицині всесвітньо багаті фармацевтичні компанії фактично безплатно (а може за кеш чиновнику) отримують майданчики для «безлічі проектів» випробувань на людях «Циклонів-Б» й т.п.. Завдяки відсутності ратифікованих Верховною Радою України договорів про відповідальність та взаємну видачу злочинців і у т.ч. за невдалі експерименти, фактично ніхто не відповідає за побічні ефекти або наслідки відкладеної дії. Статистика смертності в Україні дозволяє не помітити ТИСЯЧУ ДОЗ «невдалого» препарату. Існуюча лабораторна база фізично не дозволить встановити дійсну причину смерті, а для її пошуку не створені механізми мотивації такого пошуку. За препарати, які мають надаватися піддослідним в обмін на згоду бути в піддослідній групі, здирають з хворих останнє. Це пережив особисто, коли помирала моя мати, лікар-стоматолог. У неї лікувалися Косаківський, Згуровський, Бойчишин, Чорновіл… І тоді я дізнався про ще не інституалізований «бізнес» нашої медичної професури на неперевірених препаратах. Тепер … Про що стаття? Що бізнесу, у т.ч. фармацевтичному, грошей завжди мало. А смерть клієнта – це теж бізнес.

– * –

Остання постанова уряду про покращення діяльності громадських рад при центральних органах виконавчої влади змусила ще раз подивитися на список учасників засідання в Держмитслужбі. Нашу країну часто звинувачують в надмірній корупції. Та хто ж навчив і недовчив? Все ті ж ЄБА чи GOPA разом з АТП. А в чому різниця з вчителями? Та, думаю, що в їхніх країнах агенти іноземних бізнес-інтересів далі прес-служби чи протокольного відділу не допускаються. Якщо наші «владні люди» думають, що присутність сигуранци, москзаду чи ще чогось такого імпортно-екзотичного є ознакою демократії, то насправді це не зовсім так. Ні, вони може й присутні, але не так нагло, бо поважають країну перебування. Адже там чиновник служить в першу чергу місцевому платнику податків з місцевого робочого місця, а вже потім «вільна конкуренція» та імпорт безробіття. Це добре, що керівник митної служби має харизму і досвід, може відповісти на любу провокацію. Але список присутніх для людей зовнішніх часто є документальним свідченням корупції, хоча може тільки політичної, доказом неспроможності самостійно дати лад в своєму господарстві.

Імперіалізм ніхто не відміняв і свідченням тому є те, що Україна в одному ряду з «недорозвинутими» країнами типу Афганістан, Росією, де життя людини з часів Батия коштує менше за патрон від трьохлінійки, Нігерії, яка в моїй свідомості чомусь досі в позаминулому столітті, хоча це вже може й не так. І якщо для людини найбільша цінність – це її життя, то для бізнесу – гроші. А наші козачки з усяких там бістро, єб і дуп думають, що їх доля омине, а бізнес пожаліє.

P.S. Oдна знайома, колишній лікар-психіатр, нещодавно віддала свого душевнохворого сина-інваліда «підлікуватися» в лікарню ім. Павлова, бо ні на кого було полишити цілком фізично здорову людину, хоча й у вегетативному стані. «Підлікували» протягом кількох тижнів й той помер через п’ять годин, як матір привезла його до дому. От і думайте про «цікаві проекти західних компаній» з клінічних випробувань нових препаратів: чи Ви вже не кролик

ХайВей, 26 грудня 2009 року