Засідання «круглого столу» на тему: «Відкриті зобов`язання України перед СОТ: рік після приєднання» (вул. Грушевського, 5, конференц-зала, вхід через 9-й під`їзд). Організатор: парламентський Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва. До участі у заході запрошені народні депутати України, відповідальні працівники міністерств і відомств, представники громадських організацій.
    Перед цим в Мінекономіки 23 червня 2009 р. о 14-30 (Львіська площа, 8, к. 904) спланована нарада для обговорення заходів та визначеня позиції України у рамках VІІ раунду переговорів між Україною і ЄС про зону вільної торгівлі, яку буде проводити зступник Міністра П"ятницький В.Т. Чому я не піду на цю нараду й вважаю за потрібне оголосити бойкот цьому процесу саме зараз?

    1. Я не вірю тим, хто нас уже вступив у СОТ (В.Пятницький) і не забезпечив зростання ВВП на 2% (Б.Данилишин) завдяки зростанню готельного і ресторанного бізнесу (І.Бураковський). Жодного не ... >> 

    .... Промислове виробництво в Україні в травні 2009 року впало на 31,8% у порівнянні з травнем 2008 року, що відповідає показнику попереднього місяця.

    .... Промислове виробництво в Росії в травні 2009 року скоротилося на 17,1% у порівнянні з травнем 2008 року і на 2,1% у порівнянні з квітнем.

    Згідно з повідомленням Держкомстату, за підсумками січня-травня падіння промвиробництва в країні по відношенню до аналогічного періоду минулого року збереглося на рівні 31,9%, як це було за підсумками трьох і чотирьох перших місяців року. Держкомстат також уточнює, що обсяг промислового виробництва у травні 2009 року по відношенню до квітня виріс на 1,3%. Як повідомлялося, у березні промвиробництво в Україні упало в порівнянні з аналогічним місяцем 2008 року на 30,4%, лютому - на 31,6%, січні - на 34,1%. Обсяг промислового виробництва в Україні у 2008 році по відношенню до попереднього року зменшився на 3,1%, тоді як у 2007 році його зростання склало 10,2%.

     Як повідомив сайт http://wiki.apitu.org.ua, Інститут власності і свободи запрошує взяти участь у круглому столі на тему “Стан виконання зобов'язань України перед СОТ: рік після приєднання”, який відбудеться 1 липня 2009 року. Круглий стіл проводиться за спільної ініціативи Інституту власності і свободи та Комітету Верховної Ради України з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва.

     Мета круглого столу: переглянути стан виконання ключових зобов’язань України перед СОТ; проаналізувати прогрес у дотриманні та виконанні цих зобов'язань; зосередивши увагу на стані виконання зобов’язань в сфері держаних закупівель, технічного регулювання та харчової безпеки, обговорити можливі кроки по інтенсифікації діяльності в цих сферах та роль бізнес-асоціацій у цьому процесі (без галузевих асоціацій, бо вони потенційні жертви?). До участі у круглому столі запрошуються представники національних і регіональних бізнес-асоціацій, народні депутати України, відповідальні представники органів виконавчої влади, аналітичних центрів та засоби масової інформації.

    Питання для розгляду на засіданні круглого столу (згдіно розповсюдженої програми):

1. Стан виконання Україною зобов'язань, що викладені в «Звіті робочої групи з питань вступу України до Світової організації торгівлі» WT/ACC/UKR/152 від 25 січня 2008 року в розділі "Технічні бар’єри в торгівлі”.
2. Стан виконання Україною зобов'язань, що викладені в «Звіті робочої групи з питань вступу України до Світової організації торгівлі» WT/ACC/UKR/152 від 25 січня 2008 року в розділі «Санітарні та фіто-санітарні заходи та інші регламенти».
3. Стан адаптації норм законодавства України з питання державних закупівель до вимог відповідних директив ЄС та угоди СОТ.

     ЗАПРОШЕНІ ДО ВИСТУПУ:
     - Бураковський Ігор, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, д.е.н., професор
     - Кузнецов Геннадій, Ліга виробників харчових продуктів
     - Осаволюк Сергій, Міжнародна Фінансова Корпорація в Україні
     - Представник Міністерства економіки України (був Пятницький В.Т.)
     - Представник Міністерства аграрної політики України (ранг і повноваження не дозволили взятиучасть в дискусії)
     - Виступи учасників круглого столу

     ПОПРЕДНЬО НЕ ЗАПРОШЕНІ ДО ВИСТУПУ:
     - Держспоживстандар (змушені були дати слово С.Т. Черепкову і В.Д.Римару)
     - уповноважений орган з питань закупіфвель за державні кошти 
     - галузеві асоціації товаровиробників (деякі самі нагло приперлися, хоча їх і не запрошували)

      Частина 1. Захід було сплановано за класичними канонами маніпулювання масової свідомості: план проведення та проект "рішення" роздали безпосередньо перед входом до конференц-зали Верховної Ради України, а запросили тільки бізнес-асоціації, хоча ключовим питанням було технічне регулювання, точніше, його ліквідація в Україні. На офіційному сайті Верховної Ради України було анонсовано тільки час, місце та назву заходу без деталізації тематики. Формально організаторами значилися Комітет Верховної Рада України з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва, хоча запрошення бізнес-асоціаціям надійшли "за спільної ініціативи" від "Інституту власності і свободи" (Дмитро Ляпін). Та насправді "замовником" дійства виступала Міжнародна Фінансова Корпорація в Україні (МФК). Відповідно, згідно задуму організаторів, праворуч від ключової особи - народного депутата України Наталії Королевської сидів головний виконавець політичної волі до євроінтеграції з СОТ та Сингапуром Валерій Пятницький та МФК, а ліворуч – народний депутат України Ксенія Ляпіна  і видатний вчений сучасності – головний прогнозист зростання ВВП на 2% після "вступу" до СОТ завдяки зростанню готельного і ресторанного бізнесу (і всього того, як можна здогадатися, що пов'язано з сексіндустрією) прохвесор І.Бураківський. Представників Держспоживстандарту запросили напередодні в розрахунку, що не прийдуть як і Мінагрополітики, тому місця у них були "з боку" після за рангом МФК.
    Суть проблеми, яку МФК через Комітет Верховної Ради за кошти платників податків України виносило на розгляд, полягає в тому, що для захисту і розвитку внутрішнього ринку та робочих місць своїх громадян розвинуті країни в рамках правил СОТ застосовують наступні базові інструменти:
    • митно-тарифне регулювання;
    • антидемпінгові процедури;
    • технічне регулювання;
    • субсидування інноваційних процесів та розвитку інфраструктури;
    • державні закупівлі за принципом "за гроші платників податків товари платників податків".
    Під впливом гасел про свободу бізнесу митно-тарифні бар'єри практично були зліквідовані у 2005 році, чим окрім проблем внутрішнього ринку та фантастичного росту від'ємного сальдо торгівлі товарами була створена проблема реекспорту на митну територію торгових партнерів з СНД та відповідних зустрічних санкцій.  Нагадаємо, що конкретним зодчим цієї ситуації був Валерій Тезійович Пятницький, якогоу ті часи фахівці мінстерств називали "громадянином Євросоюзу. То ж замість додаткових п'яти мільйонів робочих місць почали говорити про сім мільйонів остарбайтерів та небачену досі контрабанду...
    Антидемпінгові процедури зазвичай під силу тільки крупним виробникам типу металургів та хіміків, тому аналітики Ордену блакитної стрічки ПРООН з гордістю сповіщають про "6 антидемпінгових розслідувань" на 22 галузі промисловості, хоча б у тій же Польщі за аналогічних обставин їх би було в сотні разів більше.
    Про субсидування у цій статті говорити не будемо, бо згідно правил СОТ воно заборонено, якщо це не стосується субсидій в інновації та інфраструктуру.  Для прикладу тільки наведемо, що "субсидія в інновацію" складає до 80% і більше вартості виводу нового продукту на ринок, а інфраструктура (комунікації, енергозабезпечення, соціально-побутова сфера тощо) може бути дорожчою за новий завод у рази.
    Державні закупівлі в нашій країні віддані корупції під гаслом "свободи підприємництву" й тут без генерала Карла фон Рока порядку відповідно до здорового глузду не навести. Закуповується найдешевше (китайське під євро-американскими брендами) за максимальними світовими ціанами. Бо "відкат". Тому це одне з головних питань круглого столу, бо не всі посередники "допущені". А виробників і споживачів взагалі не розглядають як учасників діалогу. Тож питання фактично держзакупівель залишилося поза дебатів круглого столу.
    Отже, технічне регулювання – це останній бар'єр на захисті робочих місць в Україні і тому це непокоїть транснаціональну корпорацію МФК навіть більше, ніж держзакупівлі. Тому після досить ґрунтовної і виваженої доповіді Н.Королевської відбувся словесний залп мудрих думок типу "якби було добре, якби нічого не було" та критики, часом на сумнівних даних, з боку І.Бураковського (Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (типу корупції?), Г.Кузнєцова (Ліга виробників харчових (зазвичай фальсифікованих типу розчину 50Х50 молока з водою і соєвих батонів під брендом "ковбаса") продуктів, С.Осавалюка з МФК в Україні, яка оплачує послуги та утримання раніше згаданих. Валерій Тезійович виступив після Держспоживстандарту (Черепков С.Т.) правильними словами, які  вибудовані в послідовності, можливий підвох в якій відразу без стенограми не збагнути. Наприклад, беремо каструлю, ставимо на газову плиту, запалюємо вогонь, кладемо м'ясо, чистимо й нарізаємо буряк і кладемо в каструлю, потім так з картоплею, морквою, квасолею, капустою... заливаємо воду і далі помішуючи варимо.  Начебто згідно списку інгредієнтів маємо отримати борщ, а в результаті чомусь найглибша у світі економічна криза саме у наших поварів та густий сморід політичної корупції, як колись слушно зауважив В.І.Лисицький ще до кризи. 
    Та повернемося до технічного регулювання. Одна з претензій МФК – у нас тотальні перевірки. Сьогодні в системі Держспоживстандарту працює близько 640 інспекторів на всю країну. Тотальну перевірку фізично влаштувати не можливо. Проте феномен "масових перевірок" роз'яснив представник з Криму: за один день один інспектор склав 79 актів перевірки, "під копірку". Дійсно, тут спрацьовує принцип кругової поруки. Законодавство виписано таким чином, що інспектор не спроможний виконати усі приписи й тому  за певну винагороду, яка не афішується,  "делегує" свої функції тим, кого перевіряє. Змова працює до того моменту, доки на підприємця не надійде скарга. Тоді "переговори" щодо дотримання вимог нормативних документів йдуть на нових засадах. Це і є спадщина радянської системи, яка, з одного боку, дозволяє підтримувати якийсь середній рівень безпеки, а з іншого, нічим не зможе допомогти, якщо, наприклад, Ксенія Михайлівна все ж таки купить на базарі чи в супермаркетів йогурт з діоксином "від еспедешника". А МФК, замість того, щоб вказати вірний напрям реформування системи технічного регулювання, намагається з допомогою імпортерів зруйнувати останній, хоч і не досконалий бар'єр на шляху, як казав О.Б.Бакуменко, імпортного непотребу.   
    Більшість українців, як і Мартін Свенчицький, мабуть не знали та не знають, що до 1 липня 2009 року в ЄС стандартами регулювалися навіть радіуси випуклостей яблука і градус кривизни огірка. Відтепер більшість харчових продуктів з "не тим градусом кривизни" можна вільно реалізовувати, але з позначкою "для переробки". Чому ЄС вводив такі обмеження на реалізацію продукцію за допомогою технічного регулювання ринку? Відповідь проста – криза перевиробництва, коли гостро постає питання збуту умовного надлишку продукції для підтримання (державного регулювання) ринкових цін на продукцію на належному рівні. А куди ж дівати надлишок продукції, особливо тієї, яка виросла з не тим "радіусом кривизни" чи не була вчасно реалізована та ще так, що вона, ця умовно надлишкова продукція не обвалила ціни на ринку? Справжню відповідь МФК розказала МФК тільки Ксенії Михайлівні і Валерію Тезійовичу, а решта – клуб наївних, які власними руками копають собі яму безробіття, як пощастить, а як ні – чергового соціального потрясіння. 
     Частина 2 (в роботі)