Захід відкрив перший заступник голови Держінвестицій України Анатолій Заєць, зазначивши значну роль інновацій в сучасній економіці. Пан Заєць відмітив, що при визначенні концептуальних засад формування і розвитку національної інноваційної системи України потрібно враховувати основні завдання державної стратегії з цього питання, світовий та вітчизняний досвід щодо комплексного підходу до інноваційної сфери розвитку, збалансованість заходів на усіх рівнях державного управління стосовно інноваційної активності незалежних економічних суб'єктів.
Завідуюча відділом Інституту економічного прогнозування НАН України Любов Федулова у своєму виступі, присвяченому проблемам державного управління інноваційною діяльністю зазначила, що відсутність стратегії економічного розвитку України стримує розвиток національної інноваційної системи. Любов Іванівна підкреслила, що вирішення завдань щодо створення цієї системи, підтримки її подальшого функціонування, моніторингу стану інноваційної діяльності доцільно зосередити в єдиному уповноваженому державою центрі, який би зосереджував діяльність на проблемах стратегічного характеру, таких як збільшення конкурентоспроможності України та налагодження зв'язків між наукою, освітою і бізнесом.
Завідуюча відділом економічних методів управління будівництвом Науково-дослідного інституту будівельного виробництва Мінбуду України Людмила Кокарева, висвітлюючи аспекти державного управління інноваційним розвитком, підтримала думку Л. Федулової про необхідність єдиного керівництва, відзначивши, що «у семи няньок дитя без ока» і запропонувала створити єдину інноваційну систему, в якій знайшлося б місце для всіх галузей промисловості, в тому числі і для будівельної.
Завідувач Міжгалузевою лабораторією МОН та НАН України з проблем формування та реалізації науково-технічної політики Центра досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім.. Г.М. Доброва НАН України Олександр Попович розказав присутнім про проблеми перетворення інститутів — учасників інноваційних процесів на інноваційну систему. Попович з сумом констатував, що наразі в Україні відсутня працююча національна інноваційна система і зазначив, що у разі скоординованих дій і у семи няньок дитина бути доглянута. Для цього необхідно, щоб у всіх діях зацікавлених і відповідальних органів переважали національні пріоритети.
Старший науковий співробітник Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Володимир Денисюк ознайомив присутніх з можливостями майбутнього вдосконалення національних індикаторів інноваційної активності, конкурентоспроможності в контексті розвитку національної інноваційної системи та України
Віце-президент Українського союзу промисловців та підприємців Тетяна Степанкова висвітлила точку зору бізнесових структур на стратегію інноваційного розвитку України. Т. Степанкова відзначила, що наша країна має дуже малий вплив на світову економіку, але в той же час демонструє гарну динаміку розвитку. Головне питання для інвесторів як вітчизняних, так і закордонних — це стабільність в країні і необхідність визначення національної і регіональних стратегій розвитку України. Пані Тетяна представила інноваційні проекти Українського союзу промисловців та підприємців та наголосила, що інноваційні ринки розвиваються переважно завдяки малому і середньому бізнесу, а тому вони повинні отримати ресурси під 5-6% річних. При цьому інновація повинна стати товаром і тільки тоді буде розвиватись вся система.
Віктор Лисицький, підтримуючи попередніх виступаючих, зазначив, що пріоритетів в Україні повинно бути максимально 10, а не більше 200, як маємо зараз, бо в такому разі нічого не вийде. Для успіху в побудові національної інноваційної системи необхідні дві головні речі: стратегія і відповідна податкова політика. А наразі відсутні навіть проекти, які можна серйозно розглядати.
Голова Комісії з інноваційної та інвестиційної діяльності Ради національної асоціації товаровиробників при Кабінеті Міністрів України Іван Галенко розповів про бачення деяких пріоритетів інноваційного розвитку країни національними асоціаціями товаровиробників і наголосив на асиметричності нашої політики по відношенню до національного і зарубіжного бізнесу, яка проявляється в тому, що останній стає пріоритетним.
Головний спеціаліст відділу інвестиційної та інноваційної політики департаменту інвестиційної діяльності Міністерства економіки України Андрій Мельник детально висвітлив проблеми та перспективи інформаційно-аналітичного забезпечення реалізації державної інноваційної політики та моніторингу стану інноваційного розвитку економіки.
Завідуючий сектором Секретаріату Кабінету Міністрів України Олександр Пічкур розповів про організаційно-правові засади Закону України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій» і з жалем зазначив, що в Україні до цих пір не має вільного доступу до патентної інформації, що унеможливлює творчу працю винахідників. Полемізуючи з одним із авторів закону про трансфер, Володимир Денисюк відмітив, що в законі є дійсно значні позитивні моменти в управлінні інноваціями, але є і негативи. Так, Закон не відповідає сучасним тенденціям в розвинутих країнах, коли права на результати розробок технологій, виконаних за бюджетні кошти, передаються організаціям-розробникам, в т.ч. і можливості отримання коштів за реалізацію їх трансферу. За законом, на думку Денисюка, запроваджуються елементи адміністративно-командної системи колишнього СРСР. Пан Володимир наголосив, що Закон не буде сприяти мотивації розробників як для патентування розроблених технологій, так і для оформлення патентів на організації, де вони створені. Саме тому, як вважає В. Денисюк, цей напрям потребує суттєвої доробки та змін.
Віце-президент Інноваційної палати України С. Кобилянський висловив свою точку зору на формування інфраструктури інноваційного розвитку.
На закінчення заходу Анатолій Заєць подякував всім присутнім за співпрацю і виказав надію, що червневі парламентські слухання «Національна інноваційна система України: проблеми формування та реалізації» допоможуть сформувати ефективну державну політику у сфері управління інноваційними процесами, що стане визначальним для конкурентоспроможності національної економіки в цілому.
підготувала Вероніка Березанська //Джерело: www.intelvlas.com.ua