Технологія “Відкритий простір” – це один з методів, який дозволяє  різним групам людей, організаціям, громадам, відмінними за типом та масштабами, об'єднати зусилля для співпраці, взаємодії, творчості та натхнення, необхідних для результативного вирішення нагальних проблем. Підхід забезпечує структурування часу, місця і є свого роду ритуалом, завдяки яким люди самі організовують своє навчання та планування. У межах цієї структури всі працюють над тими завданнями, які їм цікаві, і за які вони готові нести відповідальність. Відкритий простір – це просто, але не легко! Він простіший, цікавіший та креативніший за інші, звичайні методи групової роботи.
     В інших джерелах кажуть про "Метод відкритого простору", який успішно застосовувався вже у 81 країні. За допомогою технології відкритого простору: * у літакобудівній компанії “Боїнг” було розроблено принципово нову конструкцію дверей літака, над якою перед тим безуспішно билися конструктори організації; * американський концерн телефонного зв’язку АТ&Т за дуже короткий час розробив проект павільйону для Олімпійських ігор 1996 р. в Атланті; * акціонерне товариство “Німецька залізниця” (“Дойче Бан АҐ”) за кілька днів роботи спланувала процес злиття з іншим підприємством транспортного обслуговування....
     Відкритий простір – це просто, але не легко! Відкритий простір простіший, цікавіший та креативніший за інші, звичайні Вам методи групової роботи для будь-якої за характером та тематикою групи, кількістю від 35 до 2000 учасників. До того ж, він дешевший і потребує менше часу для планування, ніж будь-який інший масштабний груповий метод. 
     Навчання і провдення заходів у форматі відкритого простору відбувається, як правило, у три фази.
     Перша частина проводиться за всіма правилами відкритого простору, включаючи сесію планування для пошуку теми, технічну організацію відкритого простору, вступ до техніки відкритого простору, визначення проблем та робота над ними, документування результатів та планування наступних кроків. Ви набудете досвід учасника відкритого простору, що є ключовою передумовою для розуміння духу та методології цієї техніки.
     Друга частина – „Відкритий простір на відкритому просторі” для рефлексії та вивчення методу та основ відкритого простору на противагу щойно відчутому Вами „дальньому плану/перспективі”.
     Третя частина – відкритий простір у ролі фасилітатора „ Я – фасилітатор відкритого простору”. Цей відкритий простір профасилітують учасники. 
     Паралельно робота трьох різних заходів відкритого простору (рефлексія, читання та навчання) буде підсилена „бібліотекою” відкритого простору, „кінотеатром” відкритого простору (відео- та компакт-диски), „музеєм” відкритого простору (артефакти) та кібер-простором, щоб зробити огляд того, що відбувається у „світі відкритого простору” по всій планеті.
      У ході заходу питання та відповіді використовуються для безперервної дискусії та діалогу серед учасників. Навчальні групи стануть основою для діалогу в малих групах. Буде надано можливість зворотнього зв‘язку, місце та час для планування Вашого майбутнього в ролі фасилітатора відкритого простору. 
      Заходи на 90% базуються на досвіді, самоорганізованому навчанні в режимі відкритого простору, 5% – коучінг, 5% – дискусія та діалог, 0% – лекцій, 0% – кейсів, практично 0% нецікавості та майже 100% цікавості. 
     „Технологія відкритого простору” Гарісона Оуена („Open Space Technology” by Harrison Owen) описано в скороченому варіанті в Інтернеті на http://www.openspaceworld.com/users_guide.htm, – це всесвітній сайт для фахівців із відкритого простору. А також http://www.michaelmpannwitz.de та http://www.joconsult.de. 
      2 червня 2009 року в рамках проекту «Україна: верховенство права» відбулася конференція «Суди та громадянське суспільство: Як спільними діями підвищити ефективність судової системи». Організатором і модератором заходу виступив Ресурсний центр «Гурт» в особі Богдана Маслича і Тетяни Данилів. Захід відбувався за технологією «Відкритий простір».
В результаті першого етапу часники конференції сформулювали перелік актуальних, на їх погляд, проблем:
      1.   Призначення та обрання суддів: участь громадськості
      2.   Фінансування судів (у т.ч. судові витрати і їх вплив на покращення діяльності судів)
      3.   Який вплив держави на ефективність судової системи?
      4.   Медіація - реальна допомога судам та потребам суспільства: як пришвидшити впровадження?
      5.   Що потрібно зробити для того, щоб убезпечити судову владу від тиску інших гілок влади?
      6.   Судова влада як частина загального «будинку» - українського суспільства
      7.   Підвищення інформованості громадян про процедуру притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності
      8.   «Судова влада» - освітні програми для молоді (школярів)
      9.   Як можуть громадські організації допомогти ефективності судової системи, не посягаючи і не зачіпаючи незалежності судів і суддів?
      10. Система організації роботи суду зі ЗМІ
      11. Напрямки і способи підвищення довіри до судової влади
      12.Участь НУО в інформаційно-освітній діяльності (методи і форми діяльності)
      13. Якими діями слід нейтралізувати негативні емоції до суду, що виникають у програвшій стороні по судовій справі?
      14. Для чого необхідно покращувати імідж судової влади?
      15. Чи існує НГО, яка готова підтримати публічний реєстр для суддів в ГІС? 
      16. Основні шляхи подолання корупції в судах 
      17. Дружній до людини суд
      18. Створення РR-служб в судах
      19. Справедливість?
      Після презентації питань в рамках чотирьох робочих груп відбулися дебати по низці ключових питань. За результатами обговорень були написані протоколи.
     Перелік питань разом з протоколами були розмножені й покладені в основу рукопису, який роздали учасникам для обговорення і генерації Проектів. Проекти були презентовані за такою схемою:
      √ Назва проекту: «Створення публічного реєстру суддів в ГІС»
      √ Хто бере участь
      √ Наступний крок: 
            1. Пошук суду або НГО, які зацікавилися ідеєю.
            2. Просвітницька робота щодо можливостей ГІС, формулювання завдань Публічного реєстру.
            3. Формалізація технічного завдання
            4. Інсталяція в Інтернеті
            5. Супровід (експлуатація)
      √ Домовлено про зустріч: окружний адміністративний суд 
      √ Контактна особа.
      Після презентацій проектів учасники по черзі поділилися враженнями про конференцію. 
      Враховуючи високий соціальний статус учасників (у т.ч. голови судів, керівники служб), інновація від USAID дійсно формує коло людей, які не байдужі до майбутнього країни і відтепер мають майданчик для фахового обговорення нагальних проблем.