У цьому місяці це вже другий програмний документ, автори якого спитали моєї думки чи закликали до спілкування. Якщо у першому випадку текст був українською, тобто написаний для споживача-українця, то цей, наведений у приєднаному файлі, наші рафіновані інтелігенти намагалися зробити космополітичним. А жаль, відірвавши його від ґрунту, автори винесли текст "над" практичним застосуванням разом з цікавими ідеями.
      "Солідаризм", як на мене, краще замінити менш лякаючим і більш звичним "солідарність". Думаю, що це не змінює суть програмного документу. Надмірне, гіперболізоване апелювання до "християнських цінностей" в моїй душі викликає підозру у недостатній впевненості авторів у своїх силах і намаганні розв'язання деяких складних завдань делегувати Богу, Вірі.
      Ідеалістичним, на наш погляд, є теза про можливість обмежити жадобу чиновників якимось нехай і великим але відсотком. Та капіталіст (чиновник) за лишні десяті відсотка премії заллє кров'ю усю планету!
      Але саме в таких дебатах навколо реальних і утопічних ідей народжуються особистості з соратниками, які змінюють наше буття. Звичайно, розчарування чи фанатизм такі зміни можуть зробити жахливими для людей, суспільства. Тому з відкритим серцем підтримую новаторів і прагну щиро сказати про те, що з чим не погоджуюся, не розумію чи викликає в мене сумнів.
      Російський текст на своєму сайті можу розмістити тільки в коментарях, які бачать тільки зареєстровані відвідувачі. Тому вирішив дати швидку й однозначно поверхневу оцінку "Солідаризму" виходячи з тієї дози отрути песимізмом, яку накопичив за своє життя.