Зустріч в кабінеті виконавчого директора Міжнародного фонду "Відродження" на Артема 46 у моєму житті не перша. Та тільки цього разу можу стверджувати, що бачив конкретну мету і шлях її досягнення. Не така вже й проста ця мета й не простий шлях уже пройдено… І тепер треба зробити саме складне: сформулювати суть конфлікту інтересів й чому це потрібно керівникам півтори сотні  підприємств з усієї України.
    Історія питання
    Фіскальна політика держави спрямована на реалізацію базових функцій суспільного договору: забезпечення життєдіяльності суспільства та його членів на належному рівні. Безготівковий обіг грошей технічного забезпечується за допомогою людино-машинних комплексів (зокрема, інстальовані на комп'ютерах бухгалтерські програми і консолі клієнт-банків, засоби зв'язку і захисту інформації тощо). Готівковий обіг в інтересах власників і держави контролюється за допомогою реєстраторів розрахункових операції (гросбухи у середньовіччі та в Україні й касові апарати у всьому сучасному світі). Звісно, що техніка повинна обслуговуватися. А касова техніка має спеціальну фіскальну пам'ять, тому до її обслуговування допускаються лише спеціалізовані підприємства, які відповідають певним кваліфікаційним вимогам як з технічної торчки зору, так і з точки зору інтересів податкової служби. В Україні такі підприємства називаються сервісними центрами, бо обслуговують роздрібну торгівлю (рітейл). Всього таких підприємств біля 700, з яких більше 300 об'єднані в Асоціацію "УкрЕККА".
    Держава в особі податкової служби уклала з такими підприємствами договір на обслуговування касової техніки, зобов'язала мати відповідну матеріально-технічну базу (ремонтні лабораторії) й діяти у відповідності з певним законодавством.
    Під тиском світової спільноти олігархія в Україні змушена була шукати нові механізми "оптимізації" податків, бо вже так відверто грабувати через офшори цю країну стало складно. Жахливі показники індексів людського розвитку (суттєво гірші від білоруських та російських), скандал з Лазаренком й казна в кого вкрадені сотні мільйонів доларів, ФАТФ, дике піратство на ниві "інтелектуальної власності" слугували стимулами "інтелектуалізації" кравчуківської "економічної еліти нації": пінчуків, бродських, червоненок, суркісів, рабіновичів, звягільських, фельдманів, симоненок та подібних, яких зазвичай вважали й вважаємо розумнішими за інших. До того ж, "несподівано" з'ясувалося, що гроші з офшорів назад вже й не так просто витягнути. А з Ізраїлю – тільки повні ідіоти могли туди переказувати. От і Бакай свого часу "стріляв" у Волкова "якихось п'ять тисяч баксів, бо не було за що жити…". Й це гірка правда. Виникла гостра потреба у "внутрішньому офшорі" >>.
    Кучманоїди вигадували різні схеми. Й бартер, взаємозаліки, навіть технопарки. Проте найбільш ефективним був і залишається "сьомий кілометр" або "бабуся з петрушкою".
    Суть "сьомого кілометру" чи "бабусі з петрушкою" полягає в тому, що на тлі фантастично дикого податкового тиску певним категоріям "бідних бабусь з петрушкою" створюються "спрощені умови ведення бізнесу" з певними обмеженнями, наприклад, не більше 500 000 грн. на рік …
     Модель, на наш погляд, така. Товар з заниженою у десятки а то й сотні разів митною вартістю з порту Одеса потрапляє на "сьомий кілометр". Потім "бабуся з петрушкою", яка не може собі дозволити утримувати бухгалтера, декілька фур товару переганяє, скажімо, на ринок "Троєщина" чи Хмельницький речовий ринок. Сплатила така бабуся 200 грн. за патент й "роздала" крам таким самим "бабусям з петрушкою", які займаються гуртовою торгівлею. А вже ті через "реалізаторів в контейнерах", які між іншим є звичайними безправними найманими працівниками і зовсім не підприємцями (міф Ляпіної про "вільного підприємця й свободу бізнесу"), – населенню.
     Можна згадати про обмеження у ті п'ятсот тисяч… Так хто їх рахував. Адже, з одного боку, спрощена система ведення бухгалтерського обліку, а з іншого – касового апарату то немає! "Свобода бізнесу"! От тільки потім чогось пенсію просять, хоча внески не робили.
     В кулуарах Ксенія (грец.: чужа, чужоземка, мандрівниця ) Ляпіна відверто каже: "нехай трохи обростуть м'ясом". Та хто проти? От тільки везуть "спрощенці" отруту, труять, обважують, вкорочують віку мільйонам. І все це на совісті берегині олігархів!
     Конфлікт інтересів
     Під час Круглого столу на тему: „Проблемні питання щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг і шляхи їх вирішення” 18 червня 2008 року повинно було прийматися рішення щодо доцільності винесення на перше читання законопроекту „Про внесення змiн до Закону України „Про застосування реєстраторiв розрахункових операцiй у сферi торгiвлi, громадського харчування та послуг” (реєстр. № 2432 вiд 24.4.08 р., внесений народним депутатом В.Бондаренком). Прийняття цього закону дозволили:
     Ö зміцнити внутрішній ринок напередодні кризи;
     Ö зменшити рівень тіньовізації економіки;
     Ö зменшити рівень чорної й сірої контрабанди;
     Ö зробити дієвим і діючим Закон України "Про захист прав споживачів"
     Ö розблокувати сегменти ринку фінасових полсуг (страхування й інвестиції страхових фондів)
     Ö запровадити медичне страхування
     Ö створити стимули  для реформування податкової системи
     Ö наповнити реальним змістом інноваційні процеси
     Ö створити реальні бар'єри шкідливим інвестиціям (трансферу шкідливих технологій)
     Ö наповнювати солідарний пенсійний фонд та стимулювати інші форми пенсійного страхування
     Ö сприяти внутрішнім інвестиціям та розвитку промисловості
     Ö формувати конкурентне середовище в економіці України
     Ö й т.п.
     По один бік "круглого столу" були підприємці, які обслуговують технічну частину фіскальної системи держави на чолі з народним депутатом В.Бондаренком, а по інший бік – друзі по Раді підприємців Ксенії Ляпніої з "сьомого кілометру" на чолі з нардепом К.Ляпіною. То на чию користь буде прийняте рішення ? Чи мав місце "конфлікт інтересів" чи була звичайна корупція? Як провести межу?

      План дій
      Мене надзвичайно заінтригувала пропозиція Євгена Костянтиновича Бистрицького зустрітися очно у ньго з Ксенією Михайлівною Ляпіною. Та, мабуть, таку зустріч "у трьох" краще провести в прямому ефірі чи Радіо "Свобода", чи Радіо "Мелодія"... Не хочу знову почуватися ошуканим як на базарі. 

     Дія перша
     В аудиторії було більше 60-ти осіб - керівників підприємств, які займаються сервісним обслуговуванням касової та вагової техніки в Україні. Були представлені усі регіони й крупні міста. Багато з них мають певний соціальний статус на регіональному рівні, так як беруть участь в громадських дорадчих органах при місцевій владі, входять в керівні органи різних спілок малого і середнього бізнесу.
     Після конференції розпитав декількох учасників конференції,переговорив з організаторами. Мене вразило, що незнайомі мені люди, у яких я спитав думку, не знають про Міжнародний фонд "Відродження" й не зрозуміли, навіщо Фонд брав участь в конференції. Як пояснив один директор підприємства з Києва, в Україні існують "паралельні світи" й оці керівники, які у своїй більшості самостійний бізнес започаткували ще в кінці 80-х й на початку 91-93 років, яскравий приклад інформаційної кластеризації" суспільства... Проте, коли індивідуально пояснювався задум й важливість цього заходу для асоціації та підприємств, то відбувалося якби "прозріння". Цей факт підтверджував переконання, що більшість дійсно грамотні й високоінтелектуальні особистості, але ще в певних шорах світосприйняття. Мабуть оце і є ота радянська ментальність "коли буде треба, до вас доведуть", яка відрізняє німецького чи канадського підприємця, від українського.
    Отже, цілком резонним вважаю зауваження одного з організаторів, що людям треба час і наполегливе роз'яснення сутності конфлікту інтересів. Адже цим терміном позначається, як випливає з доповіді, морально-етичний бік суспільного явища, а оцінку правових аспектів повинні давати правоохоронні органи. Коли посадовцю кажуть, що існує конфлікт інтересів, то для нього це повинно бути як сигнал світлофора: не пригальмує, підійде міліціонер...
    Надзвичайно цікавою була методологія викладення матеріалу теми "Конфлікт інтересів" Олександром Васильовичем Бецою. Так яскраво і послідовно розкрити сутність явища, зберігаючи при цьому політичну коректність та дистанцію з "правовими оцінками" міг тільки висококласний фахівець. Термінологія, напрацьована в рамках Третього компоненту перехідної програми "Виклики тисячоліття", свідчить, що у світі вже усе давним давно називається своїми іменами (у приєднаному файлі). Переконаний, що такі лекції були б вкрай корисними для членів експертних, дорадчих і громадських рад та колегій при  владних структурах. Адже провідники громадянського суспільства  отримають чудовий інструментарій і методологію протидії лобіюванню антидержавних і антилюдяних норм законодавства. І це вже на часі. Бо 7 травня 2009 р. більшість Ради підприємців, яка завдяки Ксенії Ляпіній досі ототожнювалася фахівцями з "радою імпортерів", "базариниками" або просто "контрабасом", вперше публічно не підтримали позицію представників "7-го кілометру" щодо скасування урядової постанови про запровадження внесків "спрощенців" до пенсійного фонду й тим самим фактично заявили підтримку не зовсім правових дій уряду. Усі якби все правильно розуміють, але ще не навчені європейському стилю діалогу: заявити про "корупцію" або натякнути на неї – якби нема правових підстав, а от поставити питання про конфлікт інтересів та запропонувати розібратися – цілком логічний й коректний в правовому плані крок.
    Таким чином, можна стверджувати, що з'явився суспільний запит на методологію і інструментарій розуміння конфлікту інтересів. Завдяки цьому, на нашу думку, таким чином почне формуватися і скоро може визріти суспільне не сприйняття корупції і, відповідно, потреба пошуку її проявів для протидії.  

    План дії другої
    Своїм протокольним рішенням Рада Асоціації "УкрЕККА" визнала необхідним сформувати робочу групу з підготовки презентації Публічного реєстру Асоціації у місті Броди під час святкування річниці надання місту магдебурзького права. Публічний реєстр має не тільки зовнішні функції, а й слугує інструментарієм зняття конфлікту інтересів в самому громадському об'єднанні. Сьогодні, коли громадські асоціації інституційне слабкі й членство в них слабо вмотивоване, ця проблема мало актуальна для більшості організацій. Та з набуттям суспільної ваги чи у зв'язку з таким прагненням будь-яких плям на "мундирі" організації має бути як найменше, навіть у перспективі.