У моєму житті відбулася подія, яка змусила перебрати метровий стовпчик паперів, щоб віднайти декілька листочків. 5 лютого 2009 року Юрій Пероганич повідомив, що він з дозволу керівництва, що очевидне, "знову відкрив доступ для публікацій на сайті РНАТ", проте з застереженнями:
-  "писати простою мовою - без натяків;
-   не публікувати оцінок, а тільки факти;
-   не публікувати інформацію, яка потенційно може ким-будь сприйнята як образлива.
Іншими словами, не використовувати сайт РНАТ для загострення чи з'ясування стосунків".
    Такі прості й цілком слушні у багатьох випадках правила могли загубитися серед сотень листів, що спонукало до їхнього увічнення на сторінках цього сайту. До того ж, на моє переконання, обрана стратегія адміністрування сайту РНАТ стратегічно більш виграшна, ніж у сайту Ради підприємців, хоча сам сайт Ради підприємців більш потужний і функціональніший. Мабуть, це обумовлено тим, що сайт Ради підприємців від початку був орієнтований на професійність і домінування лідера.
    Подія п'ятого числа одночасно нагадала про не менш визначну подію, яка, на наш погляд, суттєво зашкодила становленню РНАТ як авторитетного дорадчого органу. З іншого боку, саме зараз знову назріла необхідність реанімації проекту, викладеного у листі до Прем'єр-міністра України  ще до кризи. І якщо вчитатися в тексти звернення, то можна віднайти пряме попередження про загрозу кризи та слабкість внутрішнього ринку і не тільки... Нагадаємо, лист був поданий 3 червня й хтось має відповідати за помилки, нехай навіть тільки серед своїх симпатиків.
    Детонатором того конфлікту послугував лист до Премєр-міністра України від  14 травня 2008 р. № 7/14-1, у якому зазначалося, що "члени Комісії з питань інноваційної та інвестиційної діяльності Ради й представники галузевих асоціацій розглянули прийняте 16 квітня 2008 р. Рішення Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти "Про стан державного регулювання і управління у сфері розвитку, правової охорони і захисту  інтелектуальної власності та інноваційної діяльності  в Україні" і повністю його схвалюють. Про це було також поінформовано учасників круглого столу “Шляхи реформування системи охорони інтелектуальної власності в Україні - громадське обговорення”, організованого за участю ЗМІ 13 травня 2008 р. об’єднаннями творців, підприємств і товаровиробників, науковими організаціями.
    Водночас, багато представників вітчизняного бізнесу мають глибокі сумніви, що Доручення Першого Віце-прем'єр-міністра України №23093/1/1-08 від 26.4.2008 р. буде виконано належним чином окремими чиновниками Секретаріату Кабінету Міністрів України, які досі не мали змоги належним чином виконувати більшість попередніх доручень Уряду України в зазначеній вище області.
    Враховуючи те, що порушені проблеми свідчать про надзвичайно великі ризики втрати Україною науково-технологічного потенціалу у низці таких наукоємних галузей, де наша країна поки що входить у першу десятку країн світу, просимо Вас взяти на особистий контроль врахування рекомендацій профільного комітету Верховної Ради України та виконання Доручення Уряду і тим самим довести дієздатність влади".

(Біла Книга. Інтелектуальна власність
в інноваційній економіці України. К.:2008. стор. 160-161)

     "Глибокі сумніви", на яких потім акцентував увагу В.І.Полохало під час однієї з прес-конференцій, справдилися. Проте саме тоді РНАТ втратив один з шансів стати по-справжньому авторитетною інституцією.
     Сьогодні, перечитуючи текст червня 2008 року, згадую  липневу зустріч Президента України з дифірамбами МФК, й діаметрально протилежну за контентом наступну зустріч, де рефреном звучала вже теза про "імпорт безробіття"...  Цю тезу можна знайти в листі, а потім в публікації часів "до виступу Ющенка", хоча почув її від С.Г.Грищенка на одному з засідань РНАТ. З "Краткого курсу історії ВКП (бл)" ми знаємо, що за часів улюбленого товариша Сталіна казали: "знав - не запобіг" і вирок - дев'ять грамів в серце. Сьогодні чекають, коли саме відімре.
     Час, що минув, дозволяє вивірити і курс, і позицію. Інтуїтивно був близький до істини, та ще не знав багатьох політичних "наук". Уроки зроблені, написані статті.  Ось Рада підприємців розсилає серед експертів та свого активу Резолюцію Круглого столу у  місті Миколаєві з пропозиціями, доля яких уже відома. Й хоча в господі криза, та духу має вистачити на друге дихання. 

     А ще ця історія особисто мені нагадує життя кіногероя серіалу "Доктор Хауз". Правда, усі інші кіногерої розуміють, що саме такі особистості створюють імідж установи, творять її добробут (бо імідж - це бізнес) й при цьому особисто не завжди захищені й щасливі. Лише додам, що, як учив мене професор психології Казміренко В.П., головне, щоб будь-яка боротьба йшла не на "знищення", бо в політиці знищення ворога означає самознищення. Отже, перегортаємо сторінку й рухаємося далі.