Хоча Україна відноситься до родоначальників у галузі кібернетики та має кращі напрацювання для розробки ГІС складової електронного уряду, ніж країни ближнього зарубіжжя (Іщук А.А., Каолесніченко Ю.Ю., Серединін Є.С.), ступінь впровадження інновацій в практичне життя бажає кращого. Наприклад, ще в 2007 р. голова РНАТ при КМУ Ізовіт В.А. зазначала, що "сертифікати на Барабишисі у Харкові можна купити по шістнадцять гривень". Ця інформація, яку за ступенем достовірності можна віднести до категорії ОБС – "одна баба сказала", водночас є вкрай важливим індикатором глобального перекосу в державному регулюванні в широкому сегменті економічної діяльності: виробництві, експорті, імпорті, посередництві, роздрібній торгівлі, захисті прав споживачів, страхуванні й т.п., які у своїй сукупності створюють загрозу національній безпеці. Тобто, з одного боку – результат глибокого експертного аналізу, побудованого на достовірній інформації з першоджерел та знанні макропоказників наслідків, а з другого боку – фактично відсутня аргументація та доказовість зробленого висновку. Як наслідок, у своїх публічних комунікаціях носій таких експертних знань не може оперувати ними у повному обсязі для формування правильних управлінських рішень. Адже відразу з кущів "політичної корупції" (В.Лисицький) виникає "бабуся з петрушкою" (К.Ляпіна), яка висуває свої аргументи класу ОБС й адекватне вимогам часу рішення не приймається.

У 1996 р. була розроблена Національна програма інформатизації, яку прийняли в 1998 році. Ключові осередки авторських колективів, з якими особисто спілкувався автор, знаходилися в КВІРТУ (Череп О.О., Матов О.Я., Росоловський В.М.), Інституті кібернетики (Паньшин Б.М.), Генштаб ЗСУ (Рекун О.В.), Інститут проблем реєстрації інформації (Додонов О.Г.). В НДІ КПІ "Ритм" займалися електронним підписом (Коваленко М.Г.). ГІС компоненту нацпрограми активно просували Інститут транспорту нафти (Малишко), ЗАТ "ЕКОММ і Ко" (Серединін Є.С.). Багато елементів нацпрограми було запроваджено  в бізнесі, місцевих органів самоврядування та центральних органів державного управління. Проте, як це не прикро, у багатьох аспектах життя країни управлінські рішення досі приймаються на рівні ОБС.

Осмисливши причини призупинення проекту "Проблеми моделювання в економічному вимірі", 3 січня 2009 р. було прийнято рішення змінити платформу реалізації проекту та змістити пріоритети дещо в іншу площину. Не відмовляючись від просвітницької складової, вкрай важливо зробити проект ресурсне забезпеченим та запотребованим не тільки в політичному вимірі, а й в практичній площині. Тому, виходячи із завдань Робочої групи з промислової політики і розвитку окремих галузей виробництва  та стандартизації, підтвердження відповідності,  акредитації і метрологічної діяльності Експертної ради при Комітеті Верховної Ради України з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва, виникла ідея актуалізувати проблему, яку два роки тому порушила Ізовіт В.А. Знову, проблема повинна розглядатися в площині балансу комерційних інтересів, причому, держава розглядається як один з рівноправних учасників бізнес-процесів, а не як рекетир чи наглядач ГУЛАГу.

Відповідно до порушеного питання, в якості системного і масштабного майданчику було обрано ДП "Укртестметрстандарт". На це державне підприємство покладено низку завдань, які умовно можна розділити на наступні окремі, але тотожні за інструментарієм з точки зору ГІС-аналізу, теми:

1.Метрологія

2.Реєстрація стандартів і технічних умов

3.Сертифікація

4.Державний нагляд

Сучасні ГІС-технології дозволяють вирішувати наступні класи задач при прийнятті управлінських рішень:

1.      Визначати навантаження на територію по фактору F_i;

2.      Визначати віддачу з території по параметру P_j;

3.      Вирішувати логістичні задачі L_ij.

В Україні система метрологічного забезпечення районована. Звідси випливає дві першочергові аналітичні задачі, які мають високий практичний інтерес для всіх учасників ринку:

1. З'ясування причин отримання підприємцями послуг метрологічної повірки в інших районах і контроль якості такої повірки уповноваженими органами та відповідності наданої послуги наявній лабораторній базі.

2. Моніторинг періодичності повірки засобів вимірювальної техніки підприємствами та контроль виконання договорів.

3. Логістична задача для визначення найближчого відповідного вимогам органу метрологічної повірки.

4. Контроль навантаження на лабораторну базу та за дотриманням методик повірки.

Вся номенклатура продукції, яка випускається в Україні,  зберігається в Фонді номенклатури виробництва. Вся продукція повинна випускатися у відповідності з стандартами або технічними умовами. З точки зору інтересів суспільства тут проглядається наступні класи аналітичних завдань:

1.      Контроль обсягів виробництва продукції за технічними умовами

2.      Контроль безпечності та якості продукції

3.      Захист прав інтелектуальної власності та протидія недобросовісній конкуренції

4.      Боротьба з контрабандою, фальсифікацією продукції

Слід зазначити, що глобальна задача одна – захист прав споживачів та безпеки суспільства, а вище наведено різні аспекти її актуалізації.

У галузі сертифікації проглядаються наступні першочергові задачі:

1. Перевірка сертифікатів на автомашини, які були у вжитку.

2. Перевірка факту надання послуг органам сертифікації лабораторіями

3. З'ясування мотивів підприємців сертифікації продукції в інших районах.

У сфері державного нагляду, як зазначив заступник мінстра фінансів  Д.О.Фудашкін, вкрай важливо забезпечувати баланс бізнес-інтересів, так як його порушення призводить до втрат надходжень до державного бюджету. Але бізнес не повинен за свої кошти вирішувати питання, за які чиновникам вже один раз сплачено.