У листі "Щодо наповнення статей нового базового договору між Україною та ЄС" від 31 травня 2007 р. № 3112/16-112/1-778 на ім'я президента Асоціації твердосплавних підприємств України Міністр закордонних справ України пан Арсеній Яценюк повідомив, що  "5 березня 2007 року Україна та ЄС розпочали переговорний процес щодо укладення нового базового договору, який має замінити існуючу правову базу відносин – Угоду про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС.

23-24 травня ц.р. було проведено третій раунд переговорів, під час якого стороні ЄС було представлено українські пропозиції до окремих розділів нового базового договору між Україною та ЄС в рамках Робочої групи №3 “Економічні, секторальні питання та питання щодо розвитку людського потенціалу” (додаються). За результатами перегорів було домовлено, що сторони обміняються позиціями сторін щодо окремих статей договору.

У зв’язку із зазначеним, а також з метою належного врахування інтересів українських товаровиробників у переговорній позиції України, просили б висловити ваші зауваження та пропозиції до розділів, які додаються, та надіслати їх, по-можливості, до 7 червня ц.р. до МЗС України (Департамент Європейського Союзу, тел. – 2381858, факс 2381893, e-mail: uei.ves@mfa.gov.ua).

Висловлені пропозиції та зауваження будуть обговорені під час спільної наради за участі представників ваших установ, яку планую провести спільно з Міністерством економіки України орієнтовно 13-14 червня ц.р. Про точний час, дату та місце наради буде повідомлено додатково". У додатку на 7 аркушах був наступний текст, коментарі до якого згідно запиту були направлені на ім'я заступника міністра пана Веселовського Андрія Івановича та знайшли відображення в одній з публікацій.  

Пропозиції  

до окремих розділів нового базового договору між Україною та ЄС

 

Енергетика

1. Співробітництво здійснюється на основі партнерства, виходячи з принципів взаємних інтересів, прозорості, передбачуваності, взаємності та у відповідності до принципів Європейської енергетичної політики.

2. Співробітництво, крім іншого, включає такі галузі:

-                   вироблення та реалізація спільної енергетичної політики;

-                   зменшення залежності від імпорту вуглеводнів;

-                   сприяння економічному зростанню шляхом забезпечення безпеки постачання енергоносіїв та їх доступності для споживачів.

-                   забезпечення сталого економічного розвитку шляхом створення конкурентоспроможного ринку для впровадження ефективних ринкових інструментів;

-                   забезпечення конкурентоспроможності ринку шляхом зменшення витрат на енергоносії та стимулювання впровадження заходів з енергоефективності та енергозбереження;

-                   лібералізації умов торгівлі та інвестицій, зокрема, в частині доступу до ресурсної бази та ринків розподілу енергоносіїв, а також до транзитних та транспортних мереж;

-                   забезпечення доступності енергії для суспільства, включаючи підтримку найбільш уразливих прошарків населення, відповідним їх інформуванням, захистом від можливих зловживань та маніпуляцій цінами на енергоносії;

-                   розбудова диверсифікованих маршрутів транспортування вуглеводнів та вишукування альтернативних джерел їх постачання;

-                   надійне постачання електроенергії шляхом об’єднання електромереж та впровадження спільних технічних стандартів;

-                   надійне функціонування електромереж та попередження відключень;

-                   впровадження заходів з енергоефективності;

o       підвищення ефективності при виробництві електроенергії та тепла, передачі та розподілі енергії

o       прискорення розробки більш ефективних двигунів для транспорту, оптимізація користування транспортом населення, сприйняття населенням транспортних витрат;

o       впровадження більш жорстких стандартів для побутової техніки та належного її маркування;

o       підвищення теплоізоляції будівель та помешкань;

o       гармонічного оподаткування, спрямованого на впровадження заходів з енергоефективності;

-                   підвищення енергетичної безпеки шляхом використання дієвих фінансових механізмів, включаючи використання ресурсів Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції та розвитку та Інвестиційного фонду Європейської політики сусідства;

-                   зменшення впливу виробництва та споживання енергії на навколишнє середовище з метою запобігання або мінімізації шкідливих наслідків результатів цієї діяльності для навколишнього середовища;

-                   спільні наукові дослідження з розвитку енергетичних технологій.

Співробітництво в цивільному ядерному секторі

1. Співробітництво в цивільному ядерному секторі здійснюється шляхом укладання та виконання конкретних угод і відповідно до законодавчих процедур кожної Сторони.

 

2. Сторони співпрацюють, у тому числі в рамках міжнародних форумів, у розв’язанні проблем, що виникли внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Співробітництво, зокрема, включає наступні напрями:

-                   дезактивація забруднених радіацією земель;

-                   медичні проблеми, пов’язані з впливом наслідків ядерних аварій на стан здоров’я населення;

-                   контроль та нагляд за радіоактивним станом навколишнього середовища;

-                   подолання наслідків надзвичайних ситуацій, пов’язаних з ядерною енергією/радіоактивністю;

-                   боротьба з радіоактивним забрудненням повітря, ґрунту та води;

-                   поводження з радіоактивними відходами;

-                   підготовка персоналу в галузі запобігання наслідкам ядерних аварій  та їх зменшення;

-                   наукові, технічні, економічні, соціальні та адміністративні аспекти діяльності щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи;

-                   розв’язання проблем зруйнованого 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС (об’єкта “Укриття”);

-                   розв’язання проблем поводження з відпрацьованим ядерним паливом ЧАЕС та радіоактивними відходами Чорнобильського походження;

-                   співробітництво у регуляторній сфері з метою удосконалення ядерного законодавства України у відповідність до норм та принципів ЄС.

 

Охорона навколишнього середовища

1. Співробітництво сторін спрямовується на боротьбу з погіршенням стану навколишнього середовища.

2. Співробітництво, зокрема, включає наступні напрями:

-                   здійснення моніторингу рівнів забруднення та оцінка стану навколишнього природного середовища;

-                   боротьбу з локальним, регіональним та транскордонним забрудненням атмосферного повітря;

-                   управління водними ресурсами;

-                   запобігання забрудненню Чорного та Азовського морів, поліпшення їх екологічного стану;

-                   розроблення та запровадження інноваційних механізмів та інституцій управління відходами, як вторинними матеріальними та енергетичними ресурсами;

-                   протидія глобальним кліматичним змінам;

-                   екологічна освіта та виховання.

3. Цілі співробітництва досягаються через:

-                   планування заходів по подоланню наслідків катастроф та інших надзвичайних ситуацій;

-                   реалізація заходів з охорони та відтворення довкілля Чорного та Азовського морів;

-                   розробки стратегії стосовно пом’якшення наслідків змін клімату;

-                   обміну інформацією та експертами, що мають відношення до передачі екологічно безпечних технологій;

-                   проведення спільної науково-дослідної діяльності;

-                   дослідження впливу на навколишнє середовище;

-                   удосконалення українського законодавства до відповідного законодавства Європейського Союзу.

 

Макроекономічне співробітництво

1. Метою співробітництва є активізація діалогу з макроекономічних питань, координація політики у цій сфері, включаючи запровадження регулярного обміну інформацією та досвідом про макроекономічну політику за різними напрямами та відповідні тенденції.

2. Співробітництво здійснюється за наступними напрямами:

-                   покращання інформаційного обміну (відповідно до міжнародних стандартів) з питань макроекономічної ситуації;

-                   розвиток системи стратегічного планування та середньострокового прогнозування України.

-                   адаптація системи прогнозних та програмних документів України до стандартів ЄС;

-                   підвищення якості макроекономічних прогнозів та розвиток відповідного інструментарію України з урахуванням досвіду ЄС;

 

Бюджетна політика

1. Метою співробітництва є забезпечення надійного управління, контролю та стабільності державних фінансів.

2. Цілі співробітництва досягаються шляхом

-                   покращання обміну інформацією з питань виконання бюджету та стану державного боргу;

-                   обміну досвідом у сфері проведення аудиту ефективності та результативності виконання бюджетних програм;

-                   удосконалення бюджетного процесу України, зокрема, застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі;

-                   розвитку системи стратегічного планування та середньострокового бюджетного прогнозування України.

 

Фінансовий контроль

(в частині державний внутрішній фінансовий контроль)

1. Метою співробітництва є запровадження нової ефективної системи державного внутрішнього фінансового контролю України відповідно до європейської практики та встановлених стандартів.

2. Співробітництво здійснюється за наступними напрямами:

-                   створення єдиного правового поля розвитку системи державного внутрішнього фінансового контролю України та методології здійснення внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту;

-                   організація системи державного внутрішнього фінансового контролю України, невід'ємною складовою якої є внутрішній контроль та внутрішній аудит, створення служб внутрішнього аудиту в усіх органах державного сектору України;

-                   створення належної інформаційно-комунікаційної інфраструктури України.

 

Транскордонне та регіональне співробітництво

1. Сторони розвивають співробітництво з метою сприяння поступовій економічній інтеграції шляхом встановлення взаємовигідних зв’язків між регіонами України та країн-членів ЄС, зменшення дисбалансу в розвитку суміжних прикордонних територій та нівелювання впливу кордону, як фізичного бар’єру.

2. Співробітництво здійснюється шляхом:

-                   взаємодії на регіональному рівні з метою підвищення конкурентоспроможності та конвергенції суб’єктів адміністративно-територіального устрою сторін;

-                   підтримки ініціатив, спрямованих на розбудову більш тісних міжлюдських контактів, у тому числі  в рамках єврорегіонів та інших субрегіональних утворень.     

3. Основними напрямами співробітництва в транскордонній та регіональній сферах є:

• спільне забезпечення функціонування ефективних та безпечних кордонів;
• розвиток транскордонних елементів транспортних, енергетичних та комунікаційних мереж які представляють спільний інтерес для сторін;
• створення спільної системи охорони навколишнього природного середовища;
• створення спільної системи попередження надзвичайних ситуацій, взаємодії під час виникнення таких подій та ліквідації їх наслідків;
• підвищення інвестиційної привабливості та інноваційної активності в регіонах, розвиток виробничої та соціальної інфраструктури;
• сприяння створенню транскордонних мереж підтримки малого та середнього бізнесу, раціонального використання людського потенціалу; 
• поглиблення інституціонального співробітництва на місцевому та регіональному рівнях;
• активізація транскордонного та регіонального співробітництва у сферах культури, освіти, науки, туризму, збереження культурної спадщини та національної ідентичності  ;
• активізація обміну інформацією між суб'єктами транскордонного та регіонального співробітництва;
• підвищення ефективності взаємодії між територіальними громадами, неурядовими організаціями та іншими представниками громадянського суспільства.

Постановочне питання:

В угоді було б бажано відобразити більш конкретно питання, пов’язані з розвитком існуючої транскордонної транспортної мережі для збільшення її пропускної спроможності; розбудовою пунктів пропуску через державний кордон з метою створення належних умов для переміщення через кордон осіб, товарів і транспортних засобів, питання малого прикордонного руху.

 

Дослідження та розвиток технологій

1. Метою угоди у цій сфері є забезпечення розширення та поглиблення співробітництва.

2. Співробітництво здійснюється за наступними напрямами:

-                   розвиток співпраці у галузі цивільних наукових досліджень та технологічних розробок;

-                   забезпечення входження України до Європейського наукового простору.

-                   спільну реалізацію наукових програм;

-                   розширення участі українських вчених у європейських рамкових програмах з досліджень та європейських наукових програмах.

-                   підвищення взаємної мобільності вчених.

3. Цілі співробітництва досягатимуться через

-                   сприяння зайнятості у сфері цивільних досліджень українських вчених, які були зайняті дослідженнями та виробництвом зброї масового знищення, шляхом надання технічної допомоги діяльності в Україні відповідних інституцій;

-                   підтримку діяльності в Україні Національного інформаційного центру зі співробітництва з ЄС у сфері науки і технологій;

-                   створення спільних тематичних робочих груп з розробки програм в рамках рамкових програм ЄС;

-                   розробку окремих програм для участі українських вчених у рамкових програмах ЄС;

-                   розробка двосторонніх програм з підвищення мобільності українських вчених.

 

Освіта

1. Метою співробітництва сторін є виведення його на якісно новий рівень, зокрема, з метою зближення систем освіти та сприяння доступу до неї.

2. Співробітництво здійснюється за наступними напрямами:

-                   реалізація положень Болонського Процесу в системі вищої освіти України;

-                   участь в міжнародних освітніх програмах ЄС (ТЕМПУС, Еразмус Мундус тощо);

-                   узгодження систем кваліфікацій у сфері вищої освіти;

-                   розвиток нових напрямів співробітництва, зокрема у сфері дошкільної, середньої, професійної освіти, “навчання впродовж життя” тощо;

-                   удосконалення нормативно-правової бази у сфері освіти;

-                   покращання мобільності студентів, зокрема через розширення договірної бази з країнами-членами, міжнародними організаціями, фондами і програмами тощо.

 

Культура

1. Метою культурного співробітництва України та ЄС є активізація міжкультурного діалогу та забезпечення збереження культурної ідентичності, зокрема шляхом максимального залучення України до культурного життя на європейському просторі, в тому числі в рамках відповідних програм Євросоюзу, спрямованих на розвиток культури та збереження культурної спадщини, та, створення умов для залучення представників Європейського Союзу з метою участі у культурному житті України.

2. Співробітництво здійснюється за наступними напрямами:

-                   сприяння розвитку європейських культур, забезпечення поваги до національного та регіонального розмаїття;

-                   поширення знань про культуру та історію народів сторін;

-                   збереження та охорона культурної спадщини європейського значення;

-                   здійснення некомерційного культурного обміну;

-                   сприяння мистецькій та літературні творчості;

-                   заохочення співпраці у сфері культури з третіми країнами та компетентними  міжнародними організаціями, в тому числі з Радою Європи.

 

Туризм

1. Метою співробітництва у сфері туризму є створення належних умов для взаємного просування туристичного продукту на ринках сторін, залучення передового досвіду організації туристичної діяльності та інвестицій.

2. Співробітництво здійснюватиметься за наступними напрямами:

-                   розроблення спільних проектів, спрямованих на створення взаємовигідних туристичних продуктів та послуг;

-                   обмін інформацією, досвідом, передовою практикою щодо просування туризму, включаючи із урахуванням регіонального аспекту;

-                   навчання та освіта у сфері туризму.

 

Співробітництво у соціальній сфері

1. Співробітництво базуватиметься на принципах та положеннях основних міжнародних конвенцій та інших документів у соціальній сфері, сторонами яких є Україна та ЄС.

2. Співпраця у соціальній сфері спрямовується на забезпечення належного розвитку усіх відповідних аспектів, оскільки ця сфера є невід’ємною складовою та чинником загального економічного розвитку.

3. Основні напрями співробітництва:

-                   зайнятість населення та трудова міграція;

-                   професійне навчання;

-                   соціальне страхування;

-                   гендерне співробітництво.

Зайнятість населення та трудова міграція

-                   сприяння розвитку підприємництва та детінізація відносин у сфері зайнятості населення;

-                   сприяння зайнятості осіб, включаючи з обмеженими фізичними та розумовими можливостями;

-                   легалізація зовнішньої трудової міграції громадян України та посилення їх соціального захисту шляхом укладання двосторонніх міжнародних договорів у сфері праці та соціального забезпечення.

Професійне навчання

-                   переорієнтація ринку освітніх послуг на потреби роботодавців;

-                   підвищення якості робочої сили, розвиток системи професійного навчання кадрів упродовж трудової діяльності;

Соціальне страхування

-                   регуляторне співробітництво, спрямоване на гармонізацію національної системи загальнообов’язкового державного соціального страхування із європейськими нормами2 та стандартами;

-                   зміцнення інституційної спроможності системи державного соціального забезпечення,

обмін інформацією та досвідом щодо методів підвищення професійного рівня та підготовки спеціалістів з питань координації систем соціального забезпечення