Більш за все - це була моя остання публікація на сайті РНАТ. Вже скоро замість неї та інших залишаться одні посилання на нову адресу. Розміщена всупереч зобов'язанню автора нічого не публікувати без "погодження", оскільки написана на продовження академічної статті "Щодо зміни пріоритетів уряду у співпраці з об’єднаннями підприємств" фактично на замовлення голови Ради та в інтересах усіх членів дорадчого органу – галузевих асоціацій, тому можна вважати її "погодженою". Матеріал статті є етапним, бо тільки розкриває агреговану модель діалогу зі владою та актуалізує його деякі аспекти. Осмислення шляхів зняття окреслених проблем вже є робочими текстами наступної статті, бо, як влучно відмітив у своєму відгуку на статтю директор Інституту проблем соціального розвитку Андрій Прокопенко, "відсутність системного аналізу при прийнятті політичних рішень – найбільша біда України".

Лист № 7/14-5 від « 24 » вересня 2008 р. Голові Комітету з питань науки та освіти Верховної Ради України Народному депутату ПОЛОХАЛУ В.І. щодо діяльності РНАТ. Там у Полунєєва нічого не вийшло, а тут якась асоціація...

Користуючись нагодою дозвольте висловити Вам свою особисту глибоку повагу і запевнити, що абсолютно і у всьому з Вами згідний. Дійсно, мені як безквартирному офіцеру запасу, дякуючи Кравчуку з його подільниками та наступникам, ніде тримати Почесну грамоту Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України. Але як військовий інтелігент виконати Вашу рекомендацію від 22.09.08 р. "засунути її собі в жопу", яку добре розчув, також не можу, бо поважаю працю членів Ради підприємців, їхню активну громадянську позицію й прагнення щось змінити на краще, зменшити нігілізм і зневіру в суспільстві, допомогти конкретному підприємству, між іншим, не своєму. Тому Грамоту відсканував і для збереження повісив на сайті РНАТ, бо ніщо не заважало РНАТ робити такі ж грамоти, стимулювати активістів й тим самим просувати вирішення проблем галузевих асоціацій на всіх рівнях.

Здається, це було 9-го вересня. Несподіваний дзвоник: " - ... я в червоній сукні...", кава в "Дровах" на Львівській площі й після більш як двогодинної розмови всього декілька строк в статті "Лоб за лоб" Олени СТРУК.